search
close
search
лат. ban – забороняти
1. За середньовіччя - право глави держави здійснювати найвищу владу (судовий Б., військовий Б.). 2. Поширення судово-адміністративної влади феодала на певну територію. 3. Дрібна срібна монета у Словенії, Валахії, Молдові та на Буковині. 4. Середньовічний титул та посада в країнах східної та південної Європи.
Див. також: Жупан, Сеньйор (1), Сюзерен.
❮ Бампер
Бан (2) ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19