search
close
search
лат. baccalarius — старший студент
1. Перший вчений ступінь у ряді країн. 2. Особа, що одержала диплом про закінчення середньої освіти (у Франції). 3. У середньовічній Англії титул лицаря, зведеного в лицарство волею монарха; нетитулований шляхтич.
Див. також: Баннарет, Магістр.
❮ Бак (3)
Бакалія ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24