Аура
гр. αυρα — подих
1. Своєрідний стан, що передує припадкам при деяких нервових захворюваннях людини (напр., епілепсії, істерії). Може проявлятись в залежності від індивідууму у вигляді тривожності, страху, підвищення температури, незвичного присмаку в роті, запаху, запаморочення і т. п. 2. У релігійних і езотеричних культах — уявне сяйво навколо тіла людини, ніби-то видиме лише при надчуттєвому сприйнятті.
Див. також: Вертіго, Німб.
❮ Аул
Ауреоміцин ❯