Шпунт
нім. Spund — затичка
1. Інструмент (сталевий загострений стрижень), який застосовують скульптори для первинного оброблювання каменю. 2. З'єднання конструктивних елементів (найчастіше дощок, щитів, паль), коли виступ одного елемента входить у відповідний йому паз другого елемента. 3. Спеціальний корок, яким закривають бочки з незбродженим вином.
Див. також: Шкант, Шплінт, Шпонка, Штихель.
❮ Шпронгель
Шпунтина ❯