search
close
search
пол., від нім., тріска, скалка
1. Кріпильна деталь (металевий або дерев'яний брусок, металевий диск тощо), що з'єднує окремі частини механізмів або будівельних конструкцій. 2. Водонепроникна перепона (ущільнення) у конструктивному шві гідротехнічних споруд.
Див. також: Шкант, Шплінт, Штифт.
❮ Шпон
Шпора ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24