Шлак
нім. Schlacke
1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. 2. Зола кам'яного вугілля, яка сплавилася в топці.

Див. також: Терикон, Томасшлак, Шлакобетон, Шлакоситал, Шлам.
❮ Шлагбаум
Шлакобетон ❯