Халк (2)
анг. hulk — туша від давньоангл. hulc — штовхати
1. Середньовічне (8-15 ст.) вітрильне судно, широке в середині і довжиною до 40 метрів. Використовувалось, в основному, для перевезення вантажів. Технологічно — попередник каракки і каравели. 2. Плавуча тюрма. 3. Корабель на плаву, але нездатний до самостійного пересування (як правило, без внутрішнього обладнання).

Див. також: Баржа, Блокшив, Каравела, Каракка, Ког, Ліхтер, Понтон.
❮ Халк (1)
Халцедон ❯