search
close
search
лат., розчленування
1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови. 2. Зчленування кісток, суглоб. 3. Спосіб виконання послідовного ряду звуків на інструменті чи голосом. 4. тех. Міра якості систем зв'язку, призначена для передачі мовних повідомлень.
❮ Артикул
Артилерія ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19