search
close
search
євр. פרש — ті, що відокремились
1. Послідовник однієї з трьох релігійно-політичних течій, що існували в Юдеї з середини 2 ст. до н. е. до 70-х рр. 1 ст. н. е. серед торгово-ремісничих верств, які відзначалися фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності. 2. перен. Лицемірна людина, ханжа, блюзнір, лицемір.
Див. також: Ессеї, Зелоти, Садукеї, Хабад, Хасидизм, Юдаїзм.
❮ Фаринотом
Фарисейство ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24