Фалака
перс. فلک — розщеплювати
1. Поширене серед мусульманського Близького Сходу і Північної Африки тілесне покарання шляхом нанесення ударів палицею чи ременем по підошвах ніг. 2. Дво-триметровий дерев'яний шест зі спеціально закріпленою мотузкою для здійснення покарання.

Див. також: Бастонада, Фухтель, Флагеляція.
❮ Фал
Фаланга ❯