search
close
search
лат., судилище
1. У Стародавньому Римі — підвищення, на якому високі урядові особи публічно розглядали судові справи. 2. Суд першої інстанції та апеляційна інстанція для справ, розглянутих мировими суддями. 3. Станові шляхетські апеляційні суди, що існували з 16 ст. у феодальній Литві і Польщі. 4. Надзвичайні суди часів Французької революції кінця 18 ст. 5. Революційні Т.- спеціальні суди, які існували у Радянській державі 1917-22 рр. 6. Військові Т. — суди, що входять до єдиної судової системи Україні і розглядають справи про всі злочини військовослужбовців, а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних зборів тощо. 7. Міжнародні воєнні Т. — кримінальні суди, створені на основі спеціальних міжнародних угод з метою покарання головних воєнних злочинців.
Див. також: Трибунали.
❮ Трибуна
Тривіальний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24