search
close
search
давньогр. τόπος — місце
1. У класичній грецькій риториці — загальноприйнятий аргумент, напр., «всі колись помирають»; «загальне місце». 2. мат. Множини з певною внутрішньою структурою. 3. соціол. Набір певних ознак (напр., мовних, смакових, поведінкових), що вирізняють соціальну групу серед інших.
Див. також: Категорія, Топологія.
❮ Топонімія
Топоскоп ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24