search
close
search
фр. arbalète від лат. arcaballista - дуга для кидання
1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; балестра, самостріл. Базовою частиною А. є ложе, усередині якого кріпиться спусковий механізм. На верхній поверхні ложа знаходиться направляючий паз для стріл, а на кінці ложа встановлювалися стремено і хрестовина із закріпленими на ній пружними елементами (плечима), які зазвичай виготовляються зі сталі, дерева або рогу. Для стрільби з А. використовувалися особливі стріли (болти), які зазвичай були товщі і коротше лучних, а, іноді, кулі 2. мисл. Рушниця для полювання під водою.
Арбалет
Див. також: Аркебуза, Болт.
❮ Арахнологія
Арбітр ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19