search
close
search
гр., вчений, від вчу, навчаю
1. Панівний напрям у середньовічній ідеалістичній філософії, представники якого за допомогою філософських положень намагалися обгрунтувати богослов'я. 2. перен. Формальні знання, відірвані від життя й практики; мертва, суха наука.
❮ Схоласт
Схоластичний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24