Суперфіцій
від лат. superficies — поверхня
1. У Римському праві — спадкове і відчужуване право на користування будівлею, що зведена на чужій землі. 2. Речове право на забудову земельної ділянки, що належить іншій особі.
Див. також: Емфітевзис, Оренда, Сервітут, Узуфрукт.
❮ Супертип
Суперфосфат ❯