Синкопа
гр., букв. — обрубання, скорочення
1. Ритмічна фігура, що дає відхилення від норми того чи іншого метра (перенесення музичного наголосу). 2. Випадання звука або складу в середині слова, напр., вимова слова "возз'єднання" як "воз'єднання". 3. Глибока непритомність, спричинювана раптовим занепадом серцевої діяльності.
Див. також: Апокопа, Елізія, Епентеза, Протеза.
❮ Синкліт
Синкратія ❯