один із засобів підсилення виразності художньої мови, для якого характерне вживання назви частини замість цілого («Голова моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких»), видового поняття замість родового («Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, сини Коперніка»), однини в значенні множини («Кругом Січі Запорожця Москаль облягає») або навпаки.