1. В античному, феодальному суспільствах обмеження права користування чужою власністю, головним чином землею, заборона проїзду через приватні володіння тощо. 2. С. міжнародний — обмеження суверенітету однієї держави над тією чи іншою її територією на користь іншої держави або держав. 3. Право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором.