search
close
search
пол. sejmik від чес. sejmovat — об'єднання
сойм. 1. У Великому Князівстві Литовському та першій Речі Посполитій — центральний станово-представницький орган. 2. Збори станових представників. 3. Представницько-законодавчий орган в українських провінціях Австро-Угорщини. 4. Найвищий однопалатний законодавчий орган Фінляндії, Латвії і Литви. 5. Нижня палата парламенту в Польщі у 1921–1939 рр. та після 1990 р. 6. У широкому значенні — з'їзд.
Див. також: Конгрес, Парламент, Сеймик.
❮ Сеїд
Сеймик ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24