search
close
search
нім. Raubritter
особа знатного походження, яка під приводом захисту свого феоду всупереч волі свого сюзерена встановлював власні високі податки і збори, часом не гребуючи і відвертим грабунком купців і мандрівників, які проїжджають його територією; лицар-розбійник.
РаубріттерЕрнст Нахфолгер «Барон-розбійник Аполлоній Гейлінґен (1320-1381)», 1899 рік
❮ Ратуша
Раувольфія ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19