search
close
search
лат., володіння
1. В Україні у 18-початку 19 ст., а також у Польщі (до її поділу )особлива форма земельного орендного володіння, коли держава передавала землю в оренду разом з приписаними до маєтку селянами. 2. Взагалі оренда, орендне володіння; переданий в оренду державний маєток; узята в оренду земля, мануфактура тощо.
❮ Посейдон
Посибілізм ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24