search
close
search
давньоверхньонім. Pflug зі сканд. старонорв. plógr
1. Сільськогосподарське знаряддя з широким лемешем або диском для оранки землі; рало, орало. 2. давн. Поземельний податок, що його сплачували залежні селяни натурою у Русі та руських князівствах у IX — першій половині XIV ст. від кількості волів у господарстві — вісім волів становили 1 П.; поплужне 3. П. відвальний — гірнича машина для укладання у відвал гірських порід, що доставляються залізничним транспортом при відкритій розробці родовищ корисних копалин.
Плуг
Див. також: Сабан.
❮ Плотер
Плунжер ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-20