search
close
search
лат. patricius від pater — батько
1. Родова аристократія в Стародавньому Римі, яка тримала в своїх руках громадські землі, всю повноту влади і протиставляла себе плебеям. 2. За середньовіччя в більшості країн Західної Європи особи, які належали до міської аристократії.
Див. також: Аристократ, Геомори, Деміург, Евпатриди, Еквіти, Плебеї.
❮ Патриціат
Патріарх ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24