search
close
search
гр., нерішучість
1. Безвілля, нерішучість, що постає від перевтоми або нервового захворювання. 2. Патологічне ослаблення або втрата волі.
Див. також: Апатія, Депресія, Дистимія, Прострація, Сопор, Ступор, Флегма.
❮ Абулічний
Абунданція ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19