Легітимація
лат., законний, узаконений
1. Визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження. 2. Документи, що засвідчують це право або повноваження. 3. В праві узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей.
❮ Легітимісти
Легітимність ❯