search
close
search
іт., від лат., високий
1. Партія в хорі або вокальному ансамблі, яку виконують низькі дитячі або жіночі голоси, вищі від тенора. 2. Низький дитячий або жіночий голос. 3. Струнний смичковий або духовий музичний інструмент. 4. Різновид деяких оркестрових інструментів (напр., А.-кларнет, домра-А.).
❮ Альсекко
Альтанка ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19