search
close
search
лат., вершина
1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку. 2. Проходження світила через небесний меридіан.
Див. також: Культивація.
❮ Кульман
Культ ❯
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-20