search
close
search
гр. ἀ і λογισμός — розум
1. Непослідовність у міркуваннях, викликана порушенням законів логічного мислення. 2. філос. Ідеалістичне вчення, яке твердить, що знання досягають через віру, одкровення, інтуїцію. 3. Літературний прийом, який полягає у навмисному порушенні (розриві) логічного зв'язку з метою створення комізму, іронії і т. ін.
Див. також: Абсурдизм, Антитеза, Апорія, Арґументація, Дедукція, Дихотомія, Консеквент, Нонсенс, Парадокс, Силогізм, Труїзм.
❮ Алогамія
Алогічний ❯
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24