А-конто (іт., в рахунок) - фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.

Аб'юдикація (лат.) - відсудження якоїсь речі.

Абалієнація (лат.) - юр. у римському праві — вивласнювання майна.

Абандон (фр. abandon — відмова) - 1. юр. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. юр. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів. 3. У страховому праві — відмова страхівника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію.

Абонемент (фр. abonnement) - 1. Документ, який посвідчує право людини чи групи осіб на користування (за плату чи безплатно) чим-небудь (книжками, телефоном, місцем у театрі, на стадіоні і т. ін.) протягом визначеного часу. 2. Реєстрова бібліотечна картка читача — абонента.

Аваль (фр. aval) - порука, співпідпис на векселі; вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваліст — особа чи банк, що бере на себе подібне зобов'язання.

Аванс (фр., платити наперед) - 1. Грошова сума або майнова цінність, що видається в рахунок майбутніх платежів. 2. перен. робити аванси — загравати; подавати надію.

Авансувати (фр.,) - давати аванс.

Авантаж (фр., перевага) - вигода, користь, сприятливе становище.

Авізо (іт., повідомлення) - 1. Письмове фінансове повідомлення про зміни у стані взаємних розрахунків, про переказ грошей, висилання товарів і т. ін. 2. Невелике швидкохідне судно, що використвується для розвідувальої діяльності.

Авізувати (іт.) - повідомляти клієнта про проведені бухгалтерією операції на його рахунку, посилати авізо.

Авіста (іт., за пред'явленням) - напис на векселі, який засвідчує, що вексель може бути оплачений за пред'явленням або після певного часу, що минув від дня його пред'явлення.

Австрійська школа (вл.) - напрям вульгарної політичної економії, що трактував ціну товару як результат суб'єктивних оцінок його з боку покупців і продавців; сформувалась в 1870-хх роках. Інші назви — віденська школа, психологічна школа.

Автаркія (гр., αὐτάρκεια — самовдоволення) - 1. Незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. 2. Створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямоване на максимальне обмеження імпорту, стимулювання експорту товарів і капіталу. Держави використовують політику А. для створення відносно замкнених господарств, які б виробляли все необхідне для ведення війни в умовах економічної блокади.

Авуари (фр., майно) - 1. Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2. Засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, цінні папери, що можуть бути легко реалізовані, векселі тощо), які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті.

Агент (лат., діючий) - 1. Представник, довірена особа організації, установи та ін., що виконує різні доручення, завдання. У міжнародному праві й дипломатичній практиці А. дипломатичний — збірне найменування дипломатичних представників і членів дипломатичного персоналу посольств, місій. А. консульський — один з консульських рангів у ряді країн. У практиці деяких держав службова особа консульської установи. 2. Особа, що є чиїмось ставлеником, служить інтересам певної людини чи групи осіб. 3. Таємний співробітник органів розвідки якої-небудь організації, держави, шпигун. 4. Чинник, фактор, причина, що викликає ті чи інші явища у природі, в організмі людини.

Агреман (фр., згода) - в міжнародному праві попередня згода держави на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави.

Ад хок (лат. ad hoc — по ситуації) - 1. Рішення, призначене для конкретного завдання і не призначене для будь-якого узагальнення. 2. юр. Правила, що регулюють діяльність тимчасових робочих груп, створених для виконання спеціальних завдань. 3. міжнародне право — встановлення разових контактів між сторонами, які категорично не бажають визнавати одна одну. 4. філос. А. х. гіпотеза — припущення, що не узгоджується з теорією і систематично не пов’язане з попереднім знанням про неї, але приймається спеціально для опису або пояснення окремого явища.

Адденум (лат. додавати) - додаток до угоди (переважно про фрахтування судна) складений сторонами, що підписали угоду.

Аджастер (від англ. adjust — пристосовувати) - службова особа, яка складає спеціальний документ (диспаша), засвідчуючи у ньому суму витрат у разі аварії транспортного судна, і встановлює частки витрат, які нестимуть власник судна, особа, що його застрахувала, та власник вантажу.

Ажіо (іт. aggio) - 1. Відхилення курсу грошових знаків, векселів та інших цінних паперів від номінальної вартості їх або паритету в бік перевищення. Інша назва — лаж. 2. Підвищення курсу акцій на біржах третіх країн порівняно з курсом на національних біржах. 3. В операціях із золотими монетами — різниця між вартістю металу і біржовою вартістю монети. 4. Сума комісійних, що стягується за обмін паперових грошей на золото або на «сильну» валюту. 5. Надбавка до ціни золота, що встановлюється в золотому обігу при знеціненні паперових грошей.

Ажур (1) (фр., на сьогодні) - 1. Виконання бухгалтерських записів у день проведення відповідних операцій. 2. розм. Повний порядок. В ажурі — у порядку.

Аквізитор (від лат. acquiro — додаю, збільшую) - агент транспортних або страхових організацій, в обов'язки якого входить залучення нових вантажів або страхувань.

Аквізиція (від лат. acquiro — додаю) - залучення до укладання договорів страхування.

Акт (лат., від приводжу в рух) - 1. Офіційний документ, запис, протокол. 2. Вчинок, дія. 3. Частина драматичного твору. 4. заст. Урочисті збори в наукових установах. 5. заст. Урочисті збори у шкільних закладах; обхід, обряд, церемонія. 6. мист. Зображення оголеного тіла людини; інша назва — ню.

Актив (лат., діяльний, дійовий) - 1. Найбільш діяльна, ініціативна частина організації, колективу; їхні збори. 2. фін. Частина господарського балансу, що відображає на певну дату всі матеріальні цінності, кошти і боргові вимоги, які належать даному підприємству або установі. 3. Сукупність майнових прав фізичної або юридичної особи. 4. перен. Досягнення, надбання.

Акцепт (лат., прийнятий) - 1. фін. Форма розрахунків, при якій платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника. 2. фін. Напис на векселі, що потверджує згоду того, хто має сплатити вексель. 3. юр. Згода вступити у договір на запропонованих умовах.

Акцептант (лат., той, хто приймає) - особа, яка зобов'язалася сплатити за пред'явленим рахунком, векселем.

Акцептувати (лат., приймаю) - 1. Прийняти рахунок, вексель до платежу. 2. перен. Схвалити.

Акциз (фр., від лат., обрізую) - непрямий податок на товари і послуги, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні та транспортні послуги.

Акціонер (фр.) - власник акцій.

Акціонерний (фр.) - заснований на акціях; А-не товариство — основна організаційна форма підприємств, капітал яких утворюється з внесків пайовиків (акціонерів) шляхом купівлі акцій.

Акція (1) (лат., дія, дозвіл) - цінний папір, який свідчить про те, що власник уніс певний пай у підприємство і має право на участь у справах і прибутках цього підприємства.

Альпарі (іт., букв. — порівну) - відповідність ринкового (біржового) курсу валюти, цінних паперів, векселів їхньому номіналові.

Амортизація (лат., погашення, від смерть) - 1. ек. Поступове зниження вартості основних фондів, устаткування, будинків і т. ін.) внаслідок їх зношування. 2. фін. Перенесення вартості машин, будинків і т. ін. на продукцію, яка виробляється. 3. А боргу — поступова сплата боргу через періодичні грошові внески. 4.техн. Пом'якшення дії поштовхів, ударів у машинах, літаках та ін. за допомогою спеціальних пристроїв.

Амплікація (лат., фін.) - 1. Копія розписки про прийняття грошей. 2. Копія певного акта.

Анбандлінг (англ. unbundling від un — не- і bundle — звязування) - добровільний поділ монолітних промислових груп на дрібніші самостійні структури.

Андеррайтер (англ. underwriter — той, хто підписує) - юридична особа, яка здійснює керівництво процесом випуску цінних паперів і їх розподілу.

Антрепот (фр. entrepôt від лат. inter - між і positum - позиція) - в часи Середньовіччя і Раннього нового періоду - місто чи торговий пост, куди імпортувались великі обсяги товарів для їх тимчасового збереження перед подальшим експортом; перевалка.

Ануїтет (лат. annuitas від annus — рік) - вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.

Ануїтут (лат., фін.) - 1. Фінансова рента, що являє собою рівновеликі грошові виплати чи надходження, які здійснюються через однакові проміжки часу протягом певного періоду. 2. Один з видів строкової державної позики, за якою щорічно виплачують проценти і погашають частину суми.

Апеляція (лат., звернення) - 1. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2. перен. Звернення до когось, чогось за підтримкою, порадою.

Асекурація (гр. ἀ і лат. securitatem — безпека) - страхування майна, товарів.

Аск (1) (англ. ask — питати) - фін. ціна пропозиції, за якою продавець пропонує свої акції.

Аудит (лат.) - перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, повноти відповідно до чинного законодавства.

Аутрайт (англ., фін.) - проста строкова валютна угода, що передбачає виплати у точно визначені сторонами терміни за курсом, зафіксованим на момент угоди (форвард).

Аутсорсинг (англ. outsourcing: outer-source-using — використання зовнішнього ресурсу) - передача організацією чи підприємством певних бізнес-функцій або виробничих процесів на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній галузі.

Аутстафінг (англ. out — зовні і staff — штат) - виведення співробітника за штат компанії і оформлення його в штат компанії-провайдера; при цьому співробітник продовжує працювати на попередньому місці і виконувати свої попередні обов'язки, але обов'язки працедавця щодо нього виконує компанія провайдер.

Банк (нім., фр., з іт., лава, конторка, стіл міняйла) - 1. Фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти (грошові вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредитів (позик), стає посередником у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей. 2. Ставка у картярських іграх.

Банкір (нім., від фр.) - банківський ділок, великий акціонер банку або власник банкірського дому.

Банкноти (англ. bank-note) - кредитні знаки грошей, що їх випускають емісійні банки для заміни металевих грошей як засіб обігу й платежу. Інша назва — банківські білети.

Банко (іт., лава) - 1. Ціна або курс, за якими банк продає й купує цінні папери. 2. Будівельний матеріал — суміш глини з соломою.

Банкомат - електронний комплекс з вмонтованою спеціалізованою ЕОМ, призначений для здійснення автоматизованих операцій прийому-видачі наявних грошових коштів, передачі розпоряджень банку про перерахування грошових коштів з банківського рахунку клієнта та виконання інших операцій: оплати товарів, послуг; для автоматизованого складання документів, що підтверджують відповідні операції.

Банкрутство (фр., з іт., розбитий банк) - 1. Боргова неспроможність, припинення платежів за борговими зобов'язаннями. 2. перен. неспроможність, крах планів, провал, розорення, нездатність виконати взяті зобов'язання.

Бенефеніціар (від фр. benefice — прибуток, користь) - 1. Особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку передано в довірче користування іншій особі (юридичній чи фізичній). 2. Особа, що отримує виплату за договором страхування. 3. розм. набувач вигоди.

Бербоут-чартер - у торговому мореплаванні договір фрахтування судна без екіпажу.

Беса (1) (лат., фін.) - біржова спекуляція, в основі якої є пониження курсу цінних паперів або цін на товари.

Бестселер (англ., кращий і продаватися) - в ряді країн, особливо США і Англії, ходова книга на офіційні і сенсаційні теми, видана великим тиражем; ходовий товар.

Бід - ціна попиту, найвища ціна, по якій будь-хто хоче купити акцію, опціон, ф'ючерс, валюту; реально — ціна, за якою будб-який інвестор може продати свої акції. Протилежне — аск.

Бірка (сканд. швед. björk — береза) - 1. Паличка з дерева або бамбука з нанесеними на неї зарубками, якими фіксувалися суми кредиту або грошовий борг, а також зобов'язання у натуральній формі. Б. розщеплювалася по довжині на частини для кредитора і боржника. 2. Пластинка або паперовий листок з інформацією про вантаж, товар і т. п.

Блокада (англ. blockade) - 1. Військова, політична або економічна ізоляція чи оточення якоїсь держави (або частини її, групи держав, їхніх збройних сил), насильницьке порушення її зовнішніх зв'язків з метою примусити виконати вимоги організаторів Б. 2. біол. Виключення функцій якого-небудь органа або системи в організмі.

Бодмерея - позика під заставу судна, фрахту чи вантажу, яку отримує капітан судна від їх власників.

Бонд (фр., фін.) - 1. Облігація з фінансовим прибутком, за якою її емітент зобов'язується сплатити власникові зазначену суму коштів у певний, наперед визначений момент у майбутньому або регулярно оплачувати річні (піврічні) проценти. 2. Гарантія, застава.

Бони (фр. bon — талон, чек, від лат., добрий, зручний) - тільки множина 1. Короткотермінові боргові зобов'язання у формі цінних паперів (кредитних документів), за якими їх власник може отримати певну суму грошей чи інші цінності. 2. Паперові грошові знаки малого капіталу, що тимчасово випускаються в обіг для забезпечення потреби в розмінних грошах. 3. Вилучені з обігу паперові гроші, що стали предметом колекціонування.

Боніфікація (лат. bonifico — поліпшую) - 1. Доплата до ціни товару, фактична якість якого вища від передбаченої угоди чи стандартом. 2. Повернення податків, стягнених за товари, що вивозяться за кордон, з метою підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. 3. Державна субсидія, що надається з метою зменшення відсотків за кредит певній категорії осіб, котрі отримують позички. 4. Одноразовий грошовий внесок власника облігацій позики у разі їх конверсії.

Бонус (лат. bonus — добрий) - 1. Додаткова винагорода, премія. 2. фін. Додаткова цінова знижка, що надається продавцем за умови угоди (контракту) чи постійним покупцям. 3. Комічійна винагорода за надання послуги з купівлі чи продажу товару.

Брейк (англ., фін.) - 1. Різке, неочікуване зниження цін на біржі. 2. спорт. У боксі — тимчасове припинення бою.

Брейківен (англ., фін.) - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг), за якого сукупні витрати на виробництво відповідають виторгові від реалізації продукції.

Брокер (від англ. brokerage — посередництво) - посередник під час укладання різних угод, у тому числі й на біржі.

Брокеридж (англ. brokerage — посередництво) - 1. Надання посередницьких послуг. 2. Винагорода за такі послуги.

Брутто (іт., букв. — грубий, брудний) - вага товару з упаковкою (тарою).

Букмекер (англ., від записувати і агент) - особа, яка збирає і записує застави від публіки при укладенні парі.

Бухгалтерія (нім., книга і тримати) - 1. Ведення бухгалтерського обліку. 2. Структурний підрозділ підприємства, установи, організації, який здійснює бухгалтерський облік і звітність, контроль за додержанням фінансової і кошторисної дисципліни.

Бюджет (англ., букв.- сумка) - 1. Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2. План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період. 3. Б. часу — розподіл затрат часу (доби, місяця, року) за видами його використання. 4. Бюджетний дефіцит — перевищення розміру витрат порівняно з бюджетними надходженнями.

Бюро (фр.) - 1. Колегіальний орган для виконання певної роботи. 2. Назва ряду установ у сфері обслуговування. 3. Вид письмового стола.

Бюрократ (фр.) - 1. Особа, що належить до бюрократії. 2. Службова особа, що виковує свої обов'язки формально, на шкоду справі; формаліст, волокитник.

Бюрократизм (фр., гр.) - 1. Система управління державою, що характеризується відірваністю від народу і спирається на касту урядовців. 2. Канцелярщина, зневажливе ставлення до суті справи під виглядом або заради додержання формальності.

Бюрократія (фр., букв. — панування канцелярії, від бюро, канцелярія і гр., влада) - панування урядовців; система, за якої основну роль відіграють службовці-адміністратори.

Ва-банк (фр., va banque — йде банк) - 1. В картярській грі — ставка, що дорівнює вже зібраній у банку. 2. перен. великий ризик.

Вадія (лат.) - застава, грошова зарука.

Вакансія (фр., від лат., вільний) - 1. Не зайнята посада в штаті установи. 2. Вільне місце для вступника у навчальному закладі. 3. Дефект кристала, що полягає у відсутності атома або іона у вузлі кристалічної ґратки.

Вакуф (араб. وقف — відрахування) - в мусульманських країнах — майно, надане державою або окремою особою найчастіше мечеті, школі, благодійній установі у вигляді дару або на підставі заповіту. В., як правило, є нерехумість (в т.ч. земля), дохід з якої йде на утримання мечетей, мусульманських шкіл, громадських установ. За з нормами шаріату, така нерухомість не підлягає відчудженню і оподаткуванню.

Валоризація (фр.) - штучне підвищення ціни будь-якого товару (головним чином через скорочення виробництва його) або курсу паперових грошей.

Вальвація (фр. valvation — підрахунок, оцінка) - заст. визначення цінності іноземної монети в грошовій одиниці даної держави не за її номіналом, а за вагою вміщеного в ній валютного металу (срібла, золота) або в одиницях діючої в країні валюти.

Валюта (іт., від лат., коштую) - 1. Грошова одиниця країни. 2. Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова). 3. Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використовувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта). 4. Грошові одиниці, що вільно без обмежень обмінюються на інші національні валюти і міжнародні платіжні засоби (вільно конвертована В.).

Валютний - той, що стосується валюти: В. демпінг, В. курс, В. ринок, В. метал, В. договір.

Валютування (валюта) - зазначення строку, з якого починається нарахування процентів на суми, що дебетуються або кредитуються.

Варант (англ. warrant — повноваження, довіреність ) - 1. Свідоцтво, що дозволяє власникові облігацій чи привілейованих акцій купувати звичайні акції за узгодженою наперед ціною. 2. Свідоцтво про прийняття товару на зберігання, що видається товарними складами і дає його власникові право отримувати позику під заставу вказаного в ньому товара.

Ваучер (нім., фін.) - 1. Грошовий підтверджувальний документ (наприклад, оплачені рахунок або квитанція), розписка. 2. Документ, що засвідчує надання кредиту, оплату. 3. Приватизаційний цінний папір. 4. Контрольний талон.

Вексель (нім. Wechsel — зміна, розмін) - письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає власникові (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк.