Велфер (англ. welfare) - фінансова допомога американського уряду або приватної організації бідним та нужденним людям.

Венчурний - ризикований, пов'язаний з комерційним ризиком.

Венчурний капітал - капітал інвесторів, призначений для фінансування нових, ризикованих підприємств; довготривалі інвестиції, вкладені в ризиковані цінні папери, в очікувані високого прибутку.

Вергельд (нім. Wergeld — ціна людини) - у звичаєвому праві раннього феодалізму — грошове відшкодування за вбивство або каліцтво людини. Його розмір залежав від соціального статусу жертви, його статі чи віку.

Вердикт (англ., фр., від лат., вірно сказане) - рішення присяжних засідателів у суді з приводу винності чи невинності підсудного.

Веремент (фр., фін.) - перерахування суми з поточного рахунку однієї особи на поточний рахунок іншої.

Верифікація (лат., істинний і ...фікація) - перевірка істинності, встановлення достовірності. Принцип В. — висунутий неопозитивістами принцип, за яким висловлювання вважається осмисленим лише тоді, коли його істинність або хибність підтверджують дані відчуттів.

Вето (лат. veto — забороняю) - 1. У Стародавньому Римі — заборона одним з консулів введення в дію рішення іншого консула або заборона трибуном введення в дію рішення сенату. 2. Право верховної влади забороняти або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою; В., як правило, належить монархові або президентові, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів, прийнятих нижньою палатою. 3. В міжнародному праві В. іноді називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.

Вира (сканд.) - штраф, грошова пеня за скоєний злочин у Київській Русі.

Віндикація (лат., від за'хищаю, заявляю претензію, вимагаю) - в цивільному праві позов власника про вилучення його майна з чужого незаконного володіння.

Віндикувати (лат.) - 1. Домагатися повернення власності, претендувати на щось. 2. Приписувати щось виключно собі.

Віремент (фр., повертання) - операція банків; перерахування певної суми з поточного рахунку однієї особи на поточний рахунок іншої.

Волатильність (від англ. volatility — мінливість) - ступінь відхилення змінної, параметра, певної послідовності вимірюваних величин впродовж певного часу; розкид.

Гандель (нім.) - купівля-продаж, торгівля.

Гап (нім., фін.) - різке зниження ціни біржового товару.

Гарант (фр.) - 1. Порука, запорука. 2. Поручитель, юридична чи фізична особа, держава, що дає гарантію (виступає запорукою) у чомусь.

Гарантійний - пов'язаний з гарантією; Г. міжнародний договір — договір, за яким гарант (держава або держави) зобов'язується перед іншими державами відповідати за виконання покладених на третю державу (держави) зобов'язань; Г-і виплати — в Україні виплати, що мають на меті забезпечити можливі втрати в заробітній платі працівникам, які певний час не виконували своїх обов'язків з поважних причин; Г. капітал — власний капітал приватних акціонерних земельних, ощадних банків і страхових товариств; Г. кредит — форма позичкового капіталу, що надається одними підприємствами іншим під гарантію банку чи держави; Г. термін — строк, протягом якого покупець, споживач може пред'явити претензії щодо якості придбаного товару або виконаної роботи.

Гарантія (фр.) - порука, забезпечення.

Гіперінфляція (гр., фін.) - надшвидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що призводить до різкого знецінення грошової одиниці, розладу платіжного обороту, порушення нормальних господарських зв'язків, зниження рівня життя і має руйнівну дію наобсяг національного доходу і зайнятість. Як правило, річний рівень інфляції, що іменується Г., перевищує 1000%.

Глобалізація (від лат. globus — куля) - перетворення певного явища на світове, планетарне, такого, що стосується всієї планети Земля. У суспільному значенні — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

Глокалізація (англ. glocalisation) - процес економічного, соціального, культурного розвитку, що характеризується співіснуванням різноспрямованих тенденцій.

Гонорар (лат., винагорода за послуги) - грошова винагорода авторам за твори літератури й мистецтва або їх нащадкам за використання творів.

Графікація (лат.) - 1. Нагородження. 2. фін. Грошова винагорода, заохочення, що виплачується з метою стимулювання ефективнішого виконання своїх обов'язків брокерами, агентами та ін. працівниками сфери торговельного обігу (зокрема біржі).

Гриф (2) (нім. Griff — держак, захват) - 1. Держак шаблі або іншої холодної зброї. 2. У струнних смичкових інструментах — наклеєна на шийку дерев'яна пластинка, до якої притискують струни. 3. спорт. Сталевий стрижень штанги. 4. Печатка з чиїмось підписом. Г. секретності — реквізити, що свідчать про ступінь секретності відомостей, що містяться в їх носії, що проставляється на самому носії та/або в супровідній документації на нього.

Грюндерство (нім., засновник) - гарячковоквапливе заснування підприємств, акціонерних товариств, характерне для періоду пожвавлення виробництва.

Ґатунок (нім.) - 1. Сорт, розряд виробу за якістю. 2. Різновид культурної рослини, плоду та ін. щодо їх господарської цінності. 3. Взагалі різновид чогось. 4. Якість походження.

Дамніфікація (лат., збиток і ...фікація) - зазнання збитків, втрата майна.

Дамно (лат., збиток) - 1. Збиток, якого зазнає власник цінних паперів, продаючи їх за ціною, нижчою від номінальної вартості. 2. Специфічна плата клієнтів банків за інкасування й облік векселів, коносаментів та ін. документів. 3. Різниця між номінальною вартістю, обчисленою за поточним курсом (курсовою вартістю).

Дато (іт., від лат., даний) - від сьогоднішнього числа; Д.-вексель — вексель, строк платежу за яким встановлюється через певний час з дня його видачі.

Де-факто (лат., букв.- насправді) - 1. На ділі, реально, фактично. 2. юр. У міжнародному праві — одна з форм фактичного визнання однією державою іншої, що не зумовлює встановлення дипломатичних відносин.

Де-юре (лат., букв. — за правом) - 1. Формально, згідно із законом. 2. юр. У міжнародному праві — офіційне визнання держави чи уряду, що зумовлює встановлення різних стосунків між державами.

Дебентура (лат., я винен) - митне свідоцтво на повернення мита.

Дебіт (лат.) - 1. Збут, легкий продаж краму. 2. Кількість води, нафти, газу, що надходить з джерела або свердловини за одиницю часу, напр., Д. річки — втрата води; кількість води, що протікає за певний час.

Дебітор (лат., зобов'язаний) - боржник.

Девальвація (від лат. de — зворотня дія і лат., маю вартість) - зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.

Девізи (фр., кошторис) - платіжні засоби (боргові вимоги і зобов'язання) в чужоземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.

Девізний - той, що належить до девізів; Д-а політика — метод впливу держави на рух курсу національної валюти через купівлю-продаж іноземної валюти.

Дегресія (лат., від схожу, спускаюсь) - 1. Падіння, спуски, сходження. 2. фін. Пропорційне оподаткування зі зниженням процентної ставки для менших доходів.

Декларація (лат., від заявляю, оповіщаю) - 1. Проголошення державою, партією, організацією своїх основних принципів; документ, де їх викладено, оголошення, заява. 2. Заява до митниці про вантаж, що перевозиться через кордон. 3. Документ до цінних і грошових пакетів, які пересилаються за кордон. 4. Заява платника податків про характер і розмір доходів, прибутків.

Деконт (фр.) - 1. Відрахування із суми. 2. Ліквідація.

Декорт (нім.) - знижка ціни товару за дострокову оплату його. Застосовується також, коли якість товару нижча, ніж передбачено угодою, або товар іншого зразка.

Декредитувати (лат.) - 1. Послабляти чий-небудь кредит. 2. Позбавляти довір'я.

Делькредере (нім., порука, від іт., на віру) - угода — зобов'язання агента (комісіонера) відшкодовувати збитки, що виникають у разі неплатоспроможності покупця, у межах суми, визначеної угодою.

Дельта (гр.) - 1. Четверта літера грецького алфавіту. 2. Низовинна ділянка суходолу у гирлі річки. 3. фін. Зміна ціни опціону на майбутню купівлю чи продаж акцій. Зумовлена зміною поточних цін акцій. 4. мат. Приріст аргументу чи функції.

Демередж (англ., букв. — простій) - штраф за простій судна під час навантаження або розвантаження понад обумовлений договором строк.

Демонетизація (гр.) - 1. Втрата коштовними металами (сріблом і золотом) функцій грошей. 2. Законодавче позбавлення монети сили платіжного засобу й засобу обігу. Монета при цьому зберігає свою вартість лише відповідно до вартості вміщеного у нім металу (за його вагою).

Демпінг (англ., букв.- скидання, від скидати) - 1. Продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва (собівартості цих товарів), з метою отримання конкурентних переваг в експорті на той чи інший ринок. 2. Д. валютний — вивіз товарів за цінами, нижчими, ніж світові, з країни зі знеціненою валютою до країни з більш твердою або менш знеціненою валютою.

Демуредж (англ.) - штрафна сума, сплачувана власником вантажу під час його завантаження чи розвантаження понад визначений угодою час.

Денаціоналізація (фр. denationalisation від лат. de — зворотня дія) - 1. заст. Винародовлення; втрата народом, нацією своєї самобутності. 2. Вилучення майна з державної власності; приватизація.

Деномінація (лат. denominátio — переіменування) - 1. Зміна номінальної вартості грошових знаків з обміном за певним співвідношенням старих грошових знаків на нові (без перейменування) з метою полегшення і спрощення платіжного обороту, обліку і розрахунків. 2. Окрема, автономна гілка християнської церкви.

Денонсація (фр., повідомляти, розривати) - в міжнародному праві відмовлення однієї з сторін міжнародного договору від виконання його, що призводить до припинення дії договору.

Депозит (лат., річ, віддана на схов) - 1. Кошти або цінні папери, віддані на зберігання до банку чи інших фінансово-кредитних установ. 2. Початкова сплата за товар чи послугу в установленому за домовленістю розмірі з метою збереження за покупцем (споживачем) права придбання товару чи послуг після оплати повної їх вартості. 3. Запис у банківських книгах, що підтверджує певну вимогу клієнта до банку. 4. Внески до митниці як забезпечення сплати мита. 5. Грошова сума чи цінні папери, внесені боржником до судової установи для перерахування кредиторові.

Депозитор (лат.) - особа або організація, яка є власником депозиту; те саме, що й депонент.

Депонент (лат., той, що відкладає) - 1. Фізична чи юридична особа, що має певну суму грошей, не виплачену з якоїсь причини підприємством чи організацією у визначений термін і відкладену для подальшої виплати. 2. Власник депозиту.

Депонування (лат. depono — кладу) - 1. фін. передача на збереження кредитним установам грошових сум, цінних паперів тощо. 2. Передача на збереження і використання в режимі запиту наукових праць, оформлених як завершені дослідження з певної галузі знань. Депоновані праці прирівнюються до опублікованих, можуть бути опубліковані з посиланням на реєстраційний номер і депонативну установу.

Депонувати (лат., кладу) - 1. Передавати на зберігання кредитним установам грошові суми, цінні папери тощо. 2. Робити внески, вклади.

Депорт (фр., від лат. відношу) - купівля цінних паперів з одночасним продажем їх на певний строк за нижчим курсом. Застосовують спекулянти на фондовій біржі для одержання курсової різниці. Протилежне — репорт.

Депресія (від лат. deprimo — тиснути, пригнічувати) - 1. економ. Тривалий застій чи занепад економіки, держави. 2. Пригнічений настрій, психічний стан. 3. геол. Низовина, рівень якої нижчий за поверхню моря, западина. 4. фіз. Зона зниженого атмосферного тиску.

Депреціація (лат.) - знецінення, зниження цін.

Дериватив (лат.) - документ установленої форми, що засвідчує право та (або) зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах.

Дефінітив (лат., остаточний, визначальний) - спосіб ведення бухгалтерського обліку, що полягає в копіюванні записів у бухгалтерських ордерах і облікових реєстрах.

Дефіцит (лат., не вистачає) - 1. Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу — над його активом. 2. Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них. 3. нестача певного ресурсу, зокрема споживчого, в мікроекономіці; перевищення витрат над доходом у макроекономіці, зокрема валютна, фінансова чи товарно-грошова незбалансованість (нестача грошових чи матеріальних цінностей порівняно з потребою в них).

Дефіцитний (лат.) - 1. Наявний, але в недостатній кількості, або дорогий. 2. Збитковий.

Дефлятор (лат., фін.) - індекс, що використовується для перерахування вартісних показників у цінах базового року.

Дефляція (лат., від видуваю, здуваю) - 1. Зменшення урядом маси паперових грошей та нерозмінних на золото банкнотів, випущених в обіг у період інфляції, з вилученням частини надлишку паперових грошей. 2. Руйнування й розвіювання гірських порід і грунтів під дією вітру.

Дефолт (англ. default) - невиконання всіх або частини умов договорів позики. Може оголошуватись компаніями, приватними особами або державами (суверенний Д.), нездатними обслуговувати всі аба частину своїх зобовязань.

Децентралізація (від лат. de — зворотня дія і централізація) - 1. Система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування; розширення прав низових органів управління. 2. Знищення, скасування або ослаблення централізації.

Джоббер (англ., робота) - біржевий посередник, який може укладати угоди лише з іншими біржевими посередниками.

Дзайбацу (яп., фінансова кліка) - монополії і фінансова олігархія Японії, що панують в економіці країни.

Диверсифікація (лат., різний, віддалений і ...фікація) - 1. Інвестування коштів у різні види цінних паперів з метою мінімізації ризику. 2. Розширення номенклатури (асортименту) товарів і послуг, які виробляються (надаються) підприємством, з метою зменшення ризику можливих втрат капіталу і зниження доходів; ускладнення структури.

Дивіденди (лат., те, що треба розділити) - 1. Частина прибутку акціонерного товариства, яка більш або менш регулярно (щорічно) розподіляється серед акціонерів після сплати податків, відрахувань на розширене відтворення та до страхових (резервних) фондів і сплати процентів за банківський кредит. 2. Доходи, отримувані суб'єктом за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як проценти на акції чи на внески до статутних фондів.

Дизажіо (іт.) - відхилення біржового (ринкового) курсу грошових знаків та фондових цінностей у бік зниження від їхньої номінальної вартості. Протилежне — ажіо.

Дилер (гр.) - фізична чи юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, цінних паперів і валют.

Димісія (лат.) - відставка, відрядження на пенсію.

Дисконт (англ., іт., фр., від лат., рахую) - 1. Облік векселів; купівля векселів у векселетримачів до закінчення терміну їх оплати. 2. Знижка, проценти, що беруть банки під час обліку векселів; обліковий процент. 3. У валютних угодах — знижка з курсу валюти у строкових готівкових операціях. 4. Різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їх біржовим курсом, якщо останній є нижчим за вартість. 5. Різниця між цінами на один і той же товар з різними термінами постачання. 6. Різниця між форвардним курсом і курсом поставки валют.

Дисконтер (англ.) - фірма, що здійснює операції купівлі-продажу скарбничих і звичайних векселів.

Дисконтна політика - політика підвищення або зниження ставок за купівлю векселів центральними емісійними банками країн для регулювання попиту й пропозиції позичкових капіталів, стану платіжного балансу і валютних курсів.

Диспач (англ., швидкість) - винагорода за дострокове навантаження або розвантаження судна. Протилежне — демередж.

Диспаша (фр. dispache) - розрахунок збитків вантажу, судна і фрахту при спільній аварії, які розподіляються між власником вантажу і судновласником пропорційно вартості вантажу, судна і фрахту.

Диспонент (лат., той, що розміщує, розподіляє) - 1. Фізична чи юридична особа, що володіє вільними коштами на рахунках комісіонерів чи кореспондентів банку. 2. Уповноважений у справах фірми, розпорядник, управитель. 3. заст. Лихвар.

Дистриб'ютор (лат.) - різновид агента, що здійснює збут товарів (переважно чужоземного виробництва) у межах свого регіону.

Диферент (лат., різниця) - 1. Кут поздовжнього нахилу судна, що викликає різницю осадки носу і корми корабля. 2. фін. Різниця в цінах товару під час укладання угоди на постачання товару і в момент його отримання.

Доміцильований вексель (від лат. domicilium — оселя, притулок) - вексель, у якому вказується місце платежу інше, ніж місце проживання векселедавця.

Досьє (фр.) - 1. Справа, діловодство. 2. Слідча справа. 3. Сукупність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи, особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали.

Дотація (лат., дар, пожертвування, від лат., наділяю) - 1. Сума коштів, що виділяються з державного бюджету підприємствам, у яких витрати на виробництво та реалізацію продукції не покриваються отримуваними доходами, а також на підтримування відносно низьких роздрібних цін на окремі товари для населення. 2. Фіксована в сумі грошова допомога, що за певних умов на безповоротній основі надається державним бюджетом бюджетам місцевим з метою забезпечити виконання ними своїх функцій без обмеження сфери використання коштів з боку отримувача. 3. Доплата, матеріальна допомога.

Дублікат (лат., подвоєний) - 1. Другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. 2. У залізничних перевезеннях документ, що видається разом з накладною як посвідчення про прийняття вантажу для перевезення. 3. Копія частин рукопису (заголовків, таблиць, формул, виносок тощо), які набирають іншим шрифтом або способом, ніж основний текст.

Егалітаризм (фр. égalitarisme урівнювання від égalité — рівність) - 1. Соціально-політична концепція, в основу якої покладена ідея рівності в усіх проявах соціального життя. Протиставляється елітаризму. 2. Різновид утопічного соціалізму, що проповідує зрівняльний розподіл засобів виробництва між дрібними приватними власниками і організацію виробництва на основі індивідуального господарства.

Екаугант (лат.) - фахівець у галузі фінансів і бухгалтерії: фінансист-бухгалтер.

Еквівалент (лат. aequivalens — рівноцінний) - 1. Рівноцінне, рівносильне, рівнозначне; предмет або кількість, що відповідає іншим предметам або кількостям, може змінювати або виражати їх. 2. Товар, що виражає вартість інших товарів, на які він обмінюється. 3. Е. хімічного елемента — вагова кількість елемента, що сполучається або заміщує у сполуках 8 вагових частин кисню.

Економетрика (гр.) - вивчення економічних явищ і процесів засобами математичного і статистичного аналізу.