Термофор (від гр. θερμός — теплий і ...фор) - прилад для теплолікування (електрична грілка).

Терпени (гр., терпентинове дерево) - органічні речовини, вуглеводні, що їх добувають із смоли хвойних дерев, а також з деяких рослин; безбарвні леткі рідини. Застосовують у медицині, парфюмерії, харчовій промисловості тощо.

Тестикули (від лат. testiculus — мужність) - чоловічі парні статеві залози самців, в яких утворюються сперматозоїди та статеві гормони; яєчка, сім'яники.

Тестит (лат., чоловіче яєчко) - те саме, що й орхіт.

Тестостерон (лат., чоловіче яєчко і гр., твердий) - чоловічий статевий гормон. Утворюється в чоловічих статевих залозах (сім'яниках); одержують також синтетично. Похідні Т.- метилтестостерон і тестостерон-пропіонат застосовують як лікарські препарати.

Тетанія (гр., заціпеніння, корчі) - захворювання, що полягає у приступах загальних або місцевих корчів. Виникає внаслідок порушення функції прищитовидних залоз.

Тетанус (лат., , гр., заціпеніння, корчі) - 1. Тривале скорочення м'язів людини й тварин, яке виникає, коли до м'язів надходить ряд нервових імпульсів. Т. відіграє важливу роль у руховій діяльності організму, забезпечуючи виконання найрізноманітніших видів руху (ходіння, сидіння тощо). 2. Гостре інфекційне захворювання людини й тварин, спричинюване мікроорганізмом — правцевою паличкою. Інша назва — правець.

Тинітус (від лат. tinnīre — побрязкувати) - слухові відчуття дзвону або шуму, не пов'язані з механічними і коливальними процесами у вухах.

Тинктура (лат., від забарвлюю, зволожую) - настойка лікарської речовини на воді, спирті чи ефірі.

Тиреоз (гр., щит) - розлад секреції щитовидної залози.

Тиреотоксикоз (гр., щит і токсикоз) - захворювання людини, що виникає при підвищеній секреторній функції щитовидної залози.

Тирозин (гр., сир) - амінокислота, що входить до складу майже всіх білків. В організмі Т. є вихідною речовиною для синтезу гормонів тироксину і адреналіну.

Тироксин (гр., щит і їдкий, кислий) - гормон щитовидної залози. Стимулює обмін речовин, ріст і диференціацію тканин в організмі людини й тварин. Надмірне утворення Т. спричинює тиреотоксикоз.

Тиф (гр., дим, чад) - спільна назва інфекційних хвороб, які перебігають з гарячкою і потьмаренням свідомості: висипного тифу, паратифів, поворотного тифу й черевного тифу.

Тифліт (гр., сліпа кишка) - запалення сліпої кишки. Виникає при інфекції, інтоксикації, часто пов'язаний з апендицитом.

Тифлопедагогіка (гр., сліпий і педагогіка) - галузь педагогіки, що вивчає процеси навчання й виховання сліпих і слабозорих дітей та підготовки їх до трудової діяльності.

Тифлотехніка (гр., сліпий і техніка) - 1. Галузь тифлопедагогіки, що розробляє технічні засоби для подолання сліпоти, розладів зору та їхніх наслідків. 2. Сукупність технічних засобів, призначених для корекції або компенсації дефектів зору.

Тифоїд (тиф і ...оїд) - легка форма черевного тифу.

Тіамін (гр., сірка і аміни) - вітамін В1; в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні. Недостача Т. в організмі призводить до порушення функції нервової системи, атрофії скелетних м'язів, тахікардії, до тяжкого захворювання — бері-бері. На Т. багаті печінка, нирки, дріжджі тощо.

Токофероли (гр., пологи і несу) - вітаміни Е; група органічних сполук з протистерильною активністю. Недостача Т. в організмі людини й тварин спричинює розлад процесів розмноження і м'язову дистрофію. Містяться в рослинній їжі, особливо в зернах злаків і оліях. Інша назва — вітамін Е.

Токсемія (гр., отруйний і ...емія) - циркуляція в крові токсичних речовин, які спричинюють отруєння.

Токсикоз (гр., — отрута) - хворобливий стан, що виникає внаслідок діяння на організм людини або тварини отрут і отруйних речовин (токсинів). Т. спостерігається при багатьох інфекційних хворобах (дизентерія, холера), харчових токсикоінфекціях, порушеннях видільної функції нирок (уремія) тощо.

Токсикологія (гр., отрута і ...логія) - наука про отрути, їхню дію на організм, засоби боротьби з отруєннями та можливості використання отрут у різних галузях біології і медицини.

Токсини (гр., отрута) - отруйні білкові речовини, що їх утворюють головним чином мікроорганізми, а також деякі тварини (напр., змії, скорпіони) і рослини (напр., рицина).

Токсичний (гр.) - отруйний; спричинюваний діянням токсинів (напр., токсичний грип, токсична диспепсія).

Токсичність (гр.) - отруйність; здатність деяких хімічних речовин шкідливо діяти на організм людини і тварин.

Токсоплазми (гр., отрута і плазма) - рід паразитичних одноклітинних організмів класу джгутикових. Т. паразитують у людини, ссавців, а також у птахів. Спричинюють тяжке захворювання токсоплазмоз.

Токсоплазмоз (гр.) - паразитарне захворювання людини й тварин, збудником якого є токсоплазма. Джерело інфекції — ссавці, птахи, хвора людина.

Томограф (гр., шматок і гр. γράφω — пишу) - рентгенівський апарат для здійснення пошарових знімків внутрішніх органів.

Томографія (гр., шматок і гр. γράφω — пишу) - метод рентгенологічного дослідження, що полягає в одержуванні тіньового зображення окремих шарів досліджуваного об'єкту за допомогою томографа.

Тонзиліт (лат., мигдалик) - запалення піднебінних мигдаликів у людини. Т. буває гострий і хронічний.

Топоскоп (гр., місце і ...скоп) - прилад для просторового дослідження біологічних потенціалів мозку.

Торакокаустика (гр., груди і каустика) - операція перепалювання плевральних зрощень (спайок) між легенями й грудною стінкою у хворих на туберкульоз.

Торакопластика (гр., груди і пластика) - операція вирізування кількох ребер з метою зміни об'єму грудної клітки. Застосовують при кавернозному туберкульозі та при застарілих гнійних плевритах різного походження.

Торакоскоп (гр., груда і ...скоп) - інструмент з оптичною та освітлювальною системами для дослідження плевральної порожнини людини.

Торакоскопія (гр., груди і ...скопія) - дослідження плевральної порожнини за допомогою торакоскопа.

Торакс (гр.) - грудна клітка.

Травма (гр., рана) - порушення цілості й функцій органів та тканин тіла людини або тварини внаслідок ушкодження їх чинниками навколишнього середовища (механічні, термічні, хімічні, електричні тощо). Психічна Т. — надмірне нервове збудження.

Травматологія (травма і ...логія) - розділ хірургії, що вивчає причини травм, види їх, перебіг та методи лікування й профілактики.

Транквілізатор (від лат. tranquillo — заспокоювати) - психотропний лікарський препарат, який знімає нервове збудження і діє заспокійливо, пом'якшуючи невротичні прояви, страх, тривогу, емоційну напругу, розлади сну.

Транс (від лат. transīre — переходити) - псих. Змінений функціональний стан центральної нервової системи, що характеризується посиленою центральною свідомістю та пригніченою периферійною, при якому людина не усвідомлює або погано усвідомлює себе, не реагує на зовнішні подразники, але здатна до певних, наперед заданих, дій.

Трансплантат (лат., пересаджений) - тканини та органи рослинних і тваринних організмів, а також людини, які використовують для пересаджування (трансплантації).

Трансплантація (лат., від пересаджую) - 1. Пересаджування частини рослини на інше місце цієї ж рослини або на іншу рослину; прищеплення. 2. Пересаджування та приживлення органів або окремих ділянок тканини живого організму; пересадка.

Транссексуальність (англ. transsexualism від лат. trans — крізь та sexus — стать) - мед. — стан невідповідності між анатомічною статтю індивіда і його гендерною ідентичністю.

Транссудат (від лат. trans — крізь і лат., потію) - рідина, яка скупчується в тканинах і порожнинах організму людини та ряду тварин при недостатній діяльності серця, нирок, печінки, порушеннях загального живлення.

Транссудація (від лат. trans — крізь і лат., потію) - процес просочування рідинної частини крові крізь стінки кровоносних судин у тканини й порожнини тіла.

Трансферази (від лат. trans — крізь) - група ферментів, під впливом яких відбуваються реакції внутрішньомолекулярного й міжмолекулярного перенесення атомів або груп атомів в організмі людини, тварин і рослин.

Трансфузіологія (трансфузія і ...логія) - наука про переливання крові.

Трахеїт - запалення слизової оболонки трахеї. Спричинюється охолодженням, деякими захворюваннями, палінням тютюну тощо.

Трахеотомія (трахея і ...томія) - операція розтину трахеї з наступним введенням у неї спеціальної трубки для відновлення дихання.

Трахея (гр.) - частина дихальних шляхів деяких хвостатих земноводяних, плазунів, птахів, ссавців і людини, через які повітря проходить до легень. Інша назва — дихальне горло.

Трахома (гр., шорсткий і ...ома) - хронічне інфекційне захворювання очей, спричинюване фільтрівним вірусом.

Трахоматозний - 1. Той, що стосується трахоми (напр., трахоматозний вірус). 2. Хворий на трахому.

Трематоди (гр., той, що має отвір) - 1. Клас паразитичних плоских червів. Інша назва — дигенетичні присисні. 2. Назва, часто застосовувана до всіх паразитичних плоских червів — присиснів.

Трематодози - глистяні захворювання людини і тварин. Збудники — плоскі черви з класу трематод. Паразитують у кишечнику, печінці, легенях, кровоносній системі, нирках, сечовому міхурі тощо.

Тремор (лат., тремтіння) - мимовільні ритмічні м'язові скорочення, що спостерігаються при деяких функціональних і органічних захворюваннях нервової системи.

Треонін - амінокислота, входить до складу багатьох білків, синтезується в рослинах та мікроорганізмах.

Трепан (фр., гр., свердел) - хірургічний інструмент для свердління кістки (напр., черепа).

Трепанація (фр.) - операція розкриття кісткової порожнини. Роблять Т. черепа для операцій на мозку, сосковидного відростка при мастоїдиті, трубчастої кістки при остеомієліті.

Трепанувати (фр., гр., буравлю, свердлю) - робити трепанацію.

Тригонокефалія (гр., трикутник і голова) - клиновидна форма голови із звуженою лобною і розширеною потиличними частинами.

Тризм (гр., скреготіння) - судорожне стиснення щелепів — спостерігається як ранній симптом правця, менінгіту, епілепсії та інших органічних захворювань центральної нервової системи. Буває також при істерії.

Трипаносоми (гр., свердел і тіло) - рід одноклітинних організмів класу джгутиконосців. Паразити хребетних тварин і людини, збудники трипаносомозів. Поширені переважно в тропіках та субтропіках.

Трипаносомози - захворювання людини й тварин, спричинювані трипаносомами. Напр., сонна хвороба, хвороба Шагаса (у людини), підсідал, су-ауру (у тварин). Т. людини трапляються переважно в Африці й Південній Америці.

Трипсин (гр., розтирання) - травний фермент людини й вищих тварин. Міститься в соці підшлункової залози. Бере участь у розщепленні білків і пептидів.

Триптофан (здогадне гр., потрійний і світлий, яскравий) - амінокислота, що входить до складу багатьох білків. В організмі людини й деяких тварин є вихідною речовиною для синтезу нікотинової кислоти.

Трихіна (гр., волосяний) - паразитичний круглий черв'як, який спричинює трихіноз. Личинки Т. потрапляють у поперечносмугасті м'язи, де вкриваються щільною оболонкою (інкапсулюються).

Трихінела (гр., волосяний) - паразитичний круглий черв'як, який спричинює трихіноз; тирхіна. Личинки Т. потрапляють у поперечносмугасті м'язи, де вкриваються щільною оболонкою (інкапсулюються).

Трихінельоз - глистяне захворювання людини і тварин; трихіноз. Збудник круглий черв'як трихіна. Захворювання людини можливе при вживанні в їжу сирого, недостатньо провареного або прожареного зараженого м'яса свиней.

Трихіноз - глистяне захворювання людини і тварин. Збудник круглий черв'як трихіна. Захворювання людини можливе при вживанні в їжу сирого, недостатньо провареного або прожареного зараженого м'яса свиней.

Трихінозний - заражений трихінами.

Трихофітія (гр., волосина і рослина) - заразне грибкове захворювання шкіри, волосся, нігтів у людини та тварин, спричинюване рослинними мікроскопічними грибами роду трихофітон.

Трихоцефальоз (гр., волосина і голова) - глистяне захворювання людини. Збудник — волосоголовець людський. Зараження відбувається при вживанні в їжу забруднених яйцями волосоголовця овочів, фруктів, води тощо.

Тромб (2) (гр., грудка, згусток) - згусток крові, що утворюється в кровоносних судинах людини або тварини.

Тромбін (гр., грудка, згусток) - фермент, який зумовлює зсідання крові. Утворюється в плазмі крові з білкової речовини — протромбіну.

Тромбоз - процес утворення згустків крові (тромбів) у кровоносних судинах людини й тварин. Утруднює або припиняє місцевий кровообіг, шо може призводити до інфаркту міокарда, інсульту, тромбофлебіту тощо.

Тромбопластин (гр., грудка, згусток і виліплений, утворений) - речовина, що прискорює зсідання крові; бере участь у перетворенні протромбіну на тромбін. Т. міститься в тканинному соці і кров'яних платівках. Інша назва — тромбокіназа.

Тромботропін (гр., грудка, згусток і поворот, зміна) - білок, що виробляється в печінці. Циркулює в плазмі крові, потрібний для утворення активного тромбопластину.

Тромбофлебіт (гр., грудка, згусток і флебіт) - запалення вени, що супроводиться утворенням тромбу. Буває при варикозному (стійкому) розширенні вен, у післяродовий період, після хірургічних операцій тощо.

Тромбоцити (гр., грудка, згусток і ...цити) - формені елементи крові тварин і людини.

Трофіка (гр., живлення) - процес надходження в організм поживних речовин, потрібних для його нормальної життєдіяльності; складова частина обміну речовин. Інша назва — живлення.

Трофічний - той, що стосується нервової трофіки, Т. нерв — нерв, що регулює обмін речовин і живлення тканин.

Трофоневроз (гр., їжа і невроз) - розлад живлення органів і тканин організму в зв'язку з ураженням нервів.

Туберкули (лат., гулька) - вузлики в тканинах організму, спричинювані туберкульозною паличкою.

Туберкулін - спеціально оброблена витяжка з культури збудника туберкульозу (палички Коха). Застосовують для діагностики туберкульозу.

Туберкульоз (лат., гулька) - загальне інфекційне захворювання людини і деяких тварин, що уражає здебільшого легені, кістки, шкіру, суглоби, кишечник. Збудник — особлива мікробактерія, т. з. паличка Коха. Інша назва — сухоти.

Туляремія - гостра інфекційна хвороба людини й тварин (головним чином гризунів). Збудником Т. є специфічний мікроб. Людина заражається безпосередньо від гризунів або через переносників. Від назви місцевості Туларе (Каліфорнія).

Тумор (лат., припухлість) - пухлина.

Турнікет (фр., від вертіти, обертати) - 1. Обертова хрестовина, яку встановлюють для проходження людей по одному. 2. Інструмент, яким затискують судини для спинення кровотечі.

Тутор (лат., захисник) - ортопедичний апарат, призначений для створення нерухомості суглоба і для фіксації кінцівки.