Авіамоделізм (лат. avis — птах і моделізм) - конструювання і виготовлення авіамоделей з технічною або спортивною метою.

Авієтка (фр.) - легкий одно- або двомісний спортивний літак з малопотужним двигуном.

Автоклуб (від гр. αὐτο — сам і клуб) - 1. Громадський заклад, що об'єднує спортсменів і любителів автомобільного спорту. 2. Спеціально обладнаний (кіноустановкою, радіовузлом тощо) автобус.

Автомобілізм (від автомобіль) - автомобільна справа; автомобільний спорт.

Автомоделізм - конструювання і виготовлення автомоделей з технічною або спортивною метою.

Автомотоклуб (від гр. αὐτο — сам і мотоклуб) - громадський заклад, що об'єднує спортсменів і любителів автомобільного й мотоциклетного спорту.

Авторалі (гр.) - комплексне спортивне змагання на автомобілях.

Аеробіка (від давньогр. αέρος — повітря) - комплекс фізичних вправ, які виконують під музику; ритмічна гімнастика.

Айкідо (яп.) - японське бойове мистецтво, створене як синтез фізичної вправності, філософії; спирається на перенаправлення енергії атакуючого проти нього самого.

Академіада - академічна спартакіада — спортивні змагання колективів науковців академій наук.

Акробат (гр., від ходжу навшпиньках) - 1. Спортсмен-гімнаст, який займається акробатикою. 2. Артист, який виступає в жанрі акробатичного циркового мистецтва.

Акробатика (англ. від гр.) - 1. Вид фізичних вправ типу гімнастичних. 2. Вид спорту, який об'єднує численні групи фізичних вправ (напр., складні стрибки, балансування тощо). 3. Жанр циркового мистецтва.

Алонж (фр. allonge від allonger — подовжувати) - 1. Пряма або зігнута скляна трубка, якою рідина з холодильної частини пристроїв, де відбувається дистиляція, стікає в приймач. 2. тех. Прилад для уловлювання несконденсованої пари цинку в процесі добування його. 3. спорт. Гранична відстань, з якої боксер може нанести удар. 4. Аркуш паперу, який прикріплюють до векселя для передатних написів, якщо на вексельному бланку вони не вміщуються. 5. Перука з довгими хвилястими пасмами, популярна з XVII ст.

Альпініада (вл.) - масові навчальні, спортивні змагання з альпінізму.

Альпінізм (вл.) - сходження на важкодоступні гірські вершини, льодовики з спортивною або пізнавальною метою. Від назви гір Альп.

Анабат (гр.) - старогрецький атлет, що змагався на коні.

Апель (фр., виклик, заклик) - 1. військ. заст. Кавалерійський сигнал, яким закликають до збору. 2. У фехтуванні — удар правою витягнутою ногою по землі, шо означає початок удаваної атаки.

Арбітр (фр., від лат., посередник) - 1. Посередник, що його обирають сторони за взаємною згодою або в передбаченому законом порядку з метою розв'язання спору. 2. Службова особа, що розв'язує майнові спори між підприємствами, установами й організаціями. 3. Член арбітражу. 4. Суддя в спортивному змаганні.

Асо (фр., приступ, штурм) - тренувальний бій двох спортсменів у боксі та фехтуванні.

Атлет (гр., учасник змагань, борець) - 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. 2. Людина великої фізичної сили і міцної будови тіла; силань, здоровань, велетень, дужак.

Атлетизм (фр., легка атлетика, гр., борюся, змагаюсь) - добре розвинуті фізичні якості спортсмена; спрямованість тренувань на розвиток таких якостей.

Аут (англ., зовні, поза) - термін, що у спортивних іграх з м'ячем означає виліт м'яча за межі спортивного поля.

Аутсайдери (англ., сторонній) - 1. Підприємства, що не входять до монополістичних об'єднань і ведуть з ними конкурентну боротьбу. 2. Біржові спекулянти-непрофесіонали. 3. Спортсмени або команда, що займають останні місця у змаганнях.

Бадмінтон (англ.) - спортивна гра, схожа на теніс. Грають опереним м'ячиком (воланом) і ракеткою. Від назви англійського м. Бадмінтоне.

Бар'єр (фр., перешкода) - 1. Загорода, що перешкоджає вільному проходу. 2. Перешкода, яку повинні подолати під час змагань кіннотники, бігуни та інші спортсмени. 3. Високе ввізне мито, що має на меті перешкодити ввозу товарів (митний Б.). 4. Тепловий Б. — швидкість, при якій нагрівання ракети, космічного корабля і т. п. внаслідок тертя об повітря, стає настільки великою, що може спричинювати вихід їх з ладу.

Басейн (фр. bassin від лат. bacino — посудина, резервуар) - 1. Штучна або природна водойма. 2. Гідротехнічна споруда, призначена для занятть різними видами спорту та власного дозвілля. 3. Частина суходолу, з якої вода стікає в дану річку (Б. річковий), озеро або море (Б. озера, моря). 4. Б. безстічний — області внутрішньоматерикового стоку, позбавлені зв'язку через річкові системи з океаном. 5. Область залягання певних гірських порід або корисних копалин.

Баскетбол (англ. basketball від basket — кошик і ball — м'яч) - командна спортивна гра, мета якої — закинути руками м'яч у підвішений до щита кошик. Грають двома командами по 5 осіб на майданчику 28 × 15 м.

Батерфляй (англ. butterfly — метелик) - техніка спортивного плавання на животі, в якому ліва і права руки одночасно роблять широкий і потужний гребок, припіднімаючи тіло плавця над водою, а ноги і таз виконують хвилеподібні рухи. Стиль виник у 1950-х роках як модернізація браса.

Бейсбол (англ., від низовий і м'яч) - командна спортивна гра з м'ячем і кийком, схожа на лапту.

Бек (1) (англ., букв. — задній) - захисник у спортивних іграх з м'ячем або з шайбою.

Бекхенд (англ., від ззаду і рука) - при грі в теніс — удар зліва.

Белетристика (фр., красне письменство) - в широкому розумінні — художня література, у вузькому — твори художньої прози, призначені для масового читання.

Бенді (англ. bandy) - зимова спортивна командна гра, що проводиться на льоду за участю двох команд (по десять польових гравців і одному воротарю в кожній); хокей з м'ячем.

Біатлон (гр.) - спортивне змагання з двоборства — лижної гонки, поєднаної зі стрільбою з гвинтівки.

Більярд (фр. billard від billart — палка) - 1. Збірна назва ігор з кулями, які штовхають киями, на спеціально обладнаному столі. 2. Стіл із лузами і/або високими бортами і спеціальним покриттям для такої гри.

Бліцтурнір (dsl нім. blitz — блискавка і турнір) - вид спортивного змагання (переважно в шахи, шашки) за максимально скорочений час.

Блокаж (фр. blocage) - у боксі та інших силових двобоях — спосіб захисту від атаки суперника.

Блокування (від англ. block) - 1. Здійснення блокади. 2. Об'єднання держав, партій, груп у політичний блок. 3. Технічний прийом у спорті для затримання противника. 4. Сукупність методів і засобів, що забезпечують фіксацію робочих елементів апарата, напр. закриття телефонної лінії, зайнятої одним з абонентів. 5. Регулювання руху поїздів на перегонах за допомогою спеціальних пристроїв (семафорів тощо).

Бобслей (англ.) - вид спорту, швидкісний спуск обладнаною трасою на керованих санях.

Бокс (1) (англ., удар) - 1. Бій двох спортсменів у легких шкіряних рукавицях на рингу за певними правилами. 2. Команда судді на рингу боксерам для продовження бою.

Боксер (англ.) - 1. Спортсмен, що займається боксом. 2. Порода службових собак. Інша назва — німецький бульдог.

Болівар (вл.) - 1. Грошова одиниця Венесуели (в колишньому — Уругваю), поділяється на 100 сентимо. 2. Крислатий капелюх, що був у моді в 20-х рр. 19 ст. Від прізвища керівника боротьби народів Латинської Америки за незалежність на початку 19 ст. Сімона Болівара.

Борнеол (вл.) - органічна сполука, безбарвна кристалічна речовина. Окислюючи Б., одержують камфору. Від Борнео — колишньої назви острова Калімантан.

Боулінг (від англ. to bowl — котити ) - спортивна гра в кулі, метою якої є збити якогомога меншою кількістю куль якнайбільшу кількість кеглів. Різновид гри в кеглі. Найпоширеніший у світі варіант — 10-кегельний Б., в якому кеглі встановлені у вигляді трикутника, а кулі кидаються вздовж безбортової доріжки.

Брас (від фр. brasser — перемішувати) - стиль спортивного плавання; характеризується одночасними симетричними рухами кінцівок у горизонтальній площині, без винесення рук над водою.

Брейк (англ., фін.) - 1. Різке, неочікуване зниження цін на біржі. 2. спорт. У боксі — тимчасове припинення бою.

Ватерполо (англ.) - спортивна гра з м'ячем на воді; водне поле.

Велебол (англ.) - спортивна командна гра у м'яч на велосипедах.

Велобол (вело... і м'яч) - спортивна командна гра в м'яч на велосипедах.

Велодром (англ.) - відкрита або закрита споруда для тренувань і змагань з велосипедного спорту. Інша назва — циклодром.

Велокрос (вело... і крос) - змагання з велоспорту на пересіченій місцевості.

Велосипед (фр., від лат. velox — швидкий і нога) - колісний транспортний засіб, що приводиться в рух мускульною силою людини за допомогою ножних педалей і ланцюгової передачі; біцикл.

Велоспорт (від лат. velox — швидкий і спорт) - їзда на велосипеді з спортивною метою; включає гонки на шосе, на пересіченій місцевості (велокрос), велодромі, а також велобол та фігурну їзду на велосипеді.

Велотрек (від лат. velox — швидкий і трек) - доріжка для тренувань і змагань з велосипедного спорту, частина велодрому.

Віраж (фр., від повертатися, змінювати забарвлення) - 1. Поворот. 2. Фігура пілотажу. 3. Ділянка шляху на повороті автомобільної дороги, на закругленні велотрека тощо. 4. Розчин для забарвлення фотографічних зображень.

Волейбол (англ.) - командна (по 6 чол.) спортивна гра з м'ячем через сітку.

Вольтижер (фр. voltiger — пурхати, літати) - спортсмен, гімнаст або акробат, який займається вольтижуванням.

Вольтижування (від фр. voltiger — пурхати, літати) - 1. Вид кінного спорту, гімнастичні вправи на коні, який швидко рухається по колу. Інша назва — вольт-коло, вольтіж. 2. В цирку — перельоти гімнастів з однієї трапеції на іншу; виконання акробатичних вправ, коли одного з акробатів підкидають у повітря.

Гамбіт (від іт. gambetto — підставити ногу) - початок шахової партії, в якій жертвують фігурою або пішаком, щоб дістати активну позицію і найшвидшу можливість перейти в атаку.

Гандбол (англ. handball) - командна спортивна гра з м'ячем руками. Інша назва — ручний м'яч.

Гандикап (англ.) - 1. Перевага в умовах спортивних змагань, що надається слабшому противникові для врівноваження шансів на успіх. 2. Скачки й перегони, в яких беруть участь коні різного віку і якості.

Гімназія (гр., гімнасій) - 1.У давніх греків — спортивний майданчик. 2. Середній навчальний заклад.

Гімнастика (гр., від треную, роблю вправи) - система підібраних фізичних вправ, методичних прийомів для зміцнення здоров'я, гармонійного фізичного розвитку і удосконалення рухових здатностей людини, сили, спритності, швидкості рухів, витривалості тощо; вид спорту.

Гіт (англ.) - в кінному спорті — біг коня на певну віддаль; мертвий Г. — коли коні, що змагаються, приходять до фінішу одночасно; у велосипедному й мотоциклетному спорті — особливий вид змагання за кращий час.

Гол (англ., букв. — мета, ворота) - у футболі, хокеї, регбі та ін. спортивних іграх — забивання, закидання м'яча, шайби у ворота противника.

Грегарі (від іт. gregario — стадний) - шосейний велогонщик, який працює на свою команду або її лідера, не маючи наміру виграти перегони. Інша назва — доместік.

Гросмейстер (нім., від великий і майстер) - 1. У католицькій церкві великий магістр, глава духовно-лицарського ордену. 2. Найвище спортивне звання у шахах і шашках.

Гунтер (англ., від інші — полювати, гнати) - верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для спортивного полювання й перегонів з перешкодами (стипль-чез).

Дегаже (фр., від відокремлювати, звільнятись) - різновид атаки у фехтуванні, коли рапіра чи шпага атакуючого відводиться від зброї противника, щоб завдати уколу по найкоротшій лінії.

Дербі (2) (англ. derb) - спортивне змагання між суперниками, як правило, з одного міста або регіону. У романомовних країнах непримиренні спортивні протистояння частіше позначають словом класіко (іспанська мова) або класико (португальською).

Джибінг (англ. jibbing) - різновид сноубордингу, який полягає в ковзанні (катанні) на сноуборді по різних фігурах з металу, пластику або дерева, що імітують різні елементи міської архітектури.

Дискваліфікація (гр.) - 1. Позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних змаганнях за технічні порушення правил змагання, а також у разі порушення морально-етичних норм поведінки. 2. Оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу.

Дискобол (гр.) - спортсмен-метальник диска.

Дистанція (лат., відстань) - 1. Віддаль між чим-небудь у просторі або часі. 2. Віддаль між військовими підрозділами, окремими військовослужбовцями, гарматами, машинами, літаками, кораблями в строю, бойовому порядку, на марші. 3. Господарська одиниця поділу залізниць, шосейних і водних шляхів. 4. спорт. Віддаль між стартом і фінішем.

Допінг (від англ. dope — вживати наркотики) - фармакологічні та інші речовини, що при введенні в організм спричинюють тимчасове підвищення активності його. Застосовують у медицині. Вживання засобів Д. у спорті заборонено.

Драйв (англ.) - 1. Інстинктивне бажання , що спонукає індивіда діяти в напрямку задоволення цього бажання. 2. В тенісі — один з основних ударів, що надав м'ячу обертання в напрямі польоту.

Дриблінг (англ.) - спорт. часті удари гравця по м'ячу (шайбі) рукою, ногою чи предметом у русі або на місці.

Дубль (фр., від лат., подвійний) - 1. розм. Дублююча команда спортивного колективу, що є резервом для основної. 2. перен. Повторна дія.

Елінг (гол.) - 1. Прибережна споруда для будівництва або ремонту суден. 2. Споруда для будування, стоянки й ремонту дирижаблів. 3. Приміщення на водній станції для зберігання спортивних суден та інвентаря.

Ендшпіль (нім., від кінець і гра) - заключна стадія шахової партії.

Енотека (іт. enoteca від гр. οινός - вино і θήκη - коробка, футляр) - сховище для вин, розлитих у пляшки, призначене для відвідування з метою дегустації.

Еспадрон (фр.) - колюча й рубаюча зброя з трохи вигнутим або прямим клинком. Застосовують у фехтуванні.

Еспандер (англ., від лат., розтягую) - спортивний прилад для розвитку м'язів. Складається з ручок, з'єднаних гумовими джгутами або пружинами.

Естафета (фр., з іт., від стремено) - 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, переважно кінними, які змінюють один одного. 2. Вид командних спортивних змагань на швидкість (з бігу, на лижах, велосипедах та ін.) із зміною учасників і передаванням спеціального предмета — естафети (палички, пакета тощо). 3. перен. Традиція, яку приймають від старшого покоління або попередників.

Же-де-пом (фр. jeu de paume, від jeu — гра і paume — долоня) - гра XIII–XIV ст. у м'яч, в якій він перебивався через сітку чи мотузку рукою, битою чи ракеткою.

Іподром (давньогр. ἱππόδρομος від ἵππος — кінь і δρόμος — курс, напрям) - 1. Місце для випробування коней та проведення кінно-спортивних змагань. 2. Установа, що проводить ці випробування та змагання.

Каное (англ., з карибської) - 1. Човен у багатьох індійських племен Північної Америки. 2. Безкочетний гребний спортивний, туристський або господарсько- побутовий човен з одним лопатоподібним веслом.

Капітан (лат., воєначальник, від голова) - 1. Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта. 2. Командир корабля. 3. Керівник спортивної команди.

Карамболь (від фр. caramboler — тропічний фрукт чевоного кольору) - 1. У більярдній грі — влучання однієї кулі в другу рикошетом від третьої. 2. Червона куля, якою починають гру. 3. Більярд гра, у яку грають на столі без луз, а очки гравців підраховуються в залежності від кількості торкань кулею бортів стола.

Карате (яп., букв. — голими руками) - японська система самозахисту без зброї, грунтується на ударах ребром долоні, кулаком, ліктем або ногою по найуразлнвшшх місцях тіла людини; один з видів спортивної боротьби.