search
close
search
Зміст | Повний текст
Кастаньєти (ісп. castanetas від лат. castan — каштан) - іспанський народний музичний інструмент з двох пар зв'язаних дерев'яних чи пластмасових пластинок у формі двох мушель.
Каталектика (гр., усічений, скорочений) - розділ давньої поетики про кінцівки вірша, тобто склади слів, які йдуть після останнього наголосу віршованого рядка.
Катарсис (гр., букв.- очищення) - у давньогрецькій філософії сутність естетичного переживання. За Платоном, К. — звільнення душі від тіла, від пристрастей або від насолод; за Арістотелем, К. — очищення емоцій мистецтвом.
Качуча (ісп. cachucha — човник) - іспанський (андалузький) народний сольний танець на 3/4 або 3/8 такти.
Квадриквел - четвертий сиквел — четвертий твір у серії.
Квінтет (іт., від лат., п'ятий) - ансамбль з п'яти виконавців, а також музичний твір для п'яти інструментів.
Квір-танго (від англ. querr — дивний та ісп. tango) - напрямок в аргентинському танго, вільний від традиційних гетеронормативних уявлень про розподіл ролей «ведучого» та «наступного» за статевою ознакою. Історично К. зформувалось ще до визнання танго, як міжнародного естетичного явища, — на початку XX століття, коли танго був суто чоловічим парним танцем. У сучасному розумінні К. зародився в середині 1980-х років в Гамбурзі (Німеччина).
Кейлі (шотл. ceilidh — свято) - традиційні групові ірландські та шотландські танці; музика, під яку ці танці виконують.
Кентавр (гр. Κένταυρος) - 1. У давньогрецькій міфології дика смертна химерна істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми, мешканці гір і лісових хащ, відрізняються буйною вдачею і нестриманістю; інша назва — гіпокентавр, кентавр.; жінки-кентаври — кентавриди. За грецькими міфами єдиний безсмертний кентавр — Хірон, син Кроноса і німфи Філіри. 2. астр. Сузір'я Південної півкулі неба на лінії Велика Ведмедиця — Діва на південь від небесного екватора.
Кераміка (гр. κεραμικός — гончарний від κέραμος — глина) - 1. Виготовлення гончарних виробів з природних глин; гончарне мистецтво. 2. Вироби й матеріали, що їх одержують спіканням глиняної сировини, а також різних мінеральних сумішей. Основними технологічними видами К. є теракота, майоліка, фаянс, фарфор. 3. Маса, з якої виробляють такі вироби.
Кіберпанк (англ. cyberpunk від cybernetics — кібернетика і punk — нікчемний) - піджанр наукової фантастики, що торкається недалекого майбутнього, в якому високий технологічний розвиток поєднується з глибоким занепадом або радикальними змінами соціального ладу. Термін бере свою назву від однойменного оповідання американця Брюса Ветке 1983 року.
Кілт (англ. kilt від сканд. kjalta — складка) - елемент традиційного шотландського одягу — шматок тканини, обгорнутий навколо талії, плісірованний (зібраний складками) ззаду і закріплений за допомогою пряжок і ремінців. К. виготовляється з вовняної тканини з традиційним шотландським малюнком. Як правило, одягається разом зі спораном. Відомий з XV ст.
Кінематограф (гр., рух, зміна і гр. γράφω — пишу) - 1. Первісна назва знімально-проекційного апарата. 2. Комплекс приладів і методів, які забезпечують знімання й показ на екрані кінофільмів. 3. Видовище, яке виникло, на основі техніки кінематографії. 4. заст. Кінотеатр.
Кінематографія (гр., рух, зміна і гр. γράφω — пишу) - 1. Кіномистецтво. 2. Галузь культури й промисловості, що виробляє кінофільми та показує їх глядачам.
Кірха (нім. Kirche — церква) - 1. Релігійна будівля у німецькомовних країнах. 2. Лютеранська храмова споруда.
Кітч (нім. Kitsch — халтура) - 1. Естетично бідний об'єкт масової культури, сучасного псевдомистецтва, творів, яким бракує смаку. 2. розм. Бездарність, відсутність смаку, халтура.
Кіфара (гр. κιθάρα) - у стародавніх греків — один з найпоширеніших струнних щипкових інструментів, подібний до ліри; кітара. К. мала плоский дерев'яний корпус прямої або фігурної форми, до якого кріпились струни (від 4 до 12). Використовувалась К. як сольний або акомпонуючий інструмент. Як і ліра, К. була результатом удосконалення більш давнього інструмента — формінги.
Клавесин (фр., від лат., ключ) - старовинний струнний щипковий клавішний музичний інструмент, попередник фортепіано.
Клавікорд (фр., від лат., ключ і гр., струна) - старовинний струнний ударний клавішний музичний інструмент, за конструкцією близький до клавесина.
Клан (від гельського — нащадок) - 1. У шотландців та ірландців родова община. 2. перен. Рід або група згуртованих у господарському й побутовому відношеннях родичів.
Кларнет (фр. clarinetto, іт., від лат., ясний, чистий) - язичковий дерев'яний духовий музичний інструмент. Винайдений в 1700 році в Нюрнберзі музичним майстром Йоганном Христофом Деннером.
Класицизм (лат., взірцевий) - напрям у європейській літературі і мистецтві 17-початку 19 ст., суть якого полягала у наслідуванні мистецтва та літератури Стародавніх Греції і Риму.
Кліше (фр., cliche — відбиток) - 1. Форма високого друку, призначена для поліграфічного відтворення ілюстрацій. Виготовляють з цинку, міді, латуні, дерева, пластмас. Розрізняють К. растрові (автотипні) і штрихові. 2. розм. Часто повторювана фраза або метафора.
Кобиз (каз.) - казахський струнний смичковий музичний інструмент; кил-кобиз. Має ковшоподібний корпус з суцільного дерева, резонатор, обтягнутий міхуром і дві струни з кінського волосся. Грають на К. коротким смичком, тримаючи інструмент між колінами. Вважається найдавнішим в історії людства музичним інструментом.
Кодекс (від лат. caudex — стовбура дерева) - 1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин (напр., цивільний К., кримінальний К.). 2. У давнину одна з форм книги: скріплені з одного боку зошити із зігнутих навпіл і прошитих по згину аркушів пергаменту або папірусу, пізніше — паперу. 4. Сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в даному суспільстві (напр., моральний К.). 3. Збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності, спортивних змагань.
Композитний ордер (іт., складний, складений) - архітектурний ордер, в якому схема корінфської капітелі ускладнена чотирма іонічними волютами, що підтримують верхню частину капітелі (абак).
Композитор (лат., складач) - автор музичного твору.
Композиція (лат., складання, створення) - 1. Побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням. Визначає сприйняття його. 2. Структура музичного твору. Музична форма. 3. Музичний, живописний, скульптурний, графічний твір як кінцевий результат творчої праці митця. 4. Складний художній твір, що включає різні види мистецтва (напр., літературно-музична К.). 5. Створення музики.
Компонувати (лат., складаю) - 1. Складати з окремих частин що-небудь ціле. 2. Створювати композицію картини, мелодію тощо; писати вірші.
Консоль (фр. console — втішати) - 1. Виступ у стіні будинку, що підтримує карниз, балкон, архітектурні прикраси тощо. 2. Опорна конструкція, балка чи ферма, закріплена одним кінцем, що підтримує частини будівлі чи інші предмети, що виступають. 3. Колонкова, пересувна підставка для статуеток, квітів і т. ін. 4. Пристрій для інтерактивного введення-виведення інформації, приєднаних до комп'ютера безпосередньо. 5. Програмне забезпечення, що реалізує текстовий інтерфейс для управління комп'ютером. 6. Безстроковий борговий інструмент (цінний папір), з періодичними фіксованими купонними платежами, що не має терміну погашення і за яким не проводиться погашення номінальної вартості цінного паперу.
Конструктивізм (лат. constructivus — побудова) - 1. Один з найпоширеніших напрямів архітектури початку 20 ст., пов'язаний із застосуванням індустріальної техніки, будівельних матеріалів і конструкцій. 2. Течія в образотворчому мистецтві та архітектурі.
Контрабас (іт.) - найбільший струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки і найнижче звучить серед смичкових інструментів.
Контральто (іт.) - найнижчий за звучанням жіночий голос.
Контрафактура (нім. Kontrafaktur) - підтекстовка вокальної мелодії новими віршами замість оригінальних.
Контркультура - субкультура, яка активно протистоїть офіційній чи традиційній культурі; будь-які форми девіантної поведінки. Часом терміном К. позначають нові течії в мистецтві, які надихаються з джерел, що протиставляють себе традиційній культурі.
Контрфорс (фр. contre force — протидіюча сила) - 1. Вертикальна стінова конструкція у вигляді ребра чи опори, призначена для збільшення міцності і стійкості несучої стіни за рахунок прийняття на себе горизонтального зусилля розпору склепінь; підстінок. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга.
Контрфорс (фр. contre force — протидіюча сила) - 1. Вертикальна стінова конструкція у вигляді ребра чи опори, призначена для збільшення міцності і стійкості несучої стіни за рахунок прийняття на себе горизонтального зусилля розпору склепінь; підстінок. 2. Чавунна розпірка в ланках якірного ланцюга.
Концертино (іт., зменш. від концерт) - 1. Музичний твір віртуозного характеру (менший і простіший від концерту) для соліста з оркестром. 2. Група інструментів (звичайно 2 скрипки і віолончель), що виконують соло в концерті. 3. Пневматичний музичний інструмент у вигляді невеликої шестигранної гармоніки.
Корінфський ордер (вл.) - архітектурний ордер, відзначається тим, що капітель прикрашена листям аканта та завитками, які підтримують кути абака. Від назви давньогрецького м. Корінф.
Кракелюри (фр. craquelé — потрісканий) - тріщини фарби або лакового покриття, які утворюються в наслідок старіння на творах мистецтва, переважно на олійному живописі і кераміці.
Кратер (гр. κρατηρ — змішувач) - 1. Давньогрецька посудина з двома ручками і широким горлом для змішування вина з водою. 2. Чашо- або лійкоподібна западина на вершині чи схилі вулкана. 3. Округлої форми гори на поверхні Місяця діаметром до сотні і більше кілометрів. 3. Заглиблення, що утворюється у вугільному електроді електричною дугою постійного струму.
Креольська мова (ісп. criollo від criar — вирощувати) - ступінь розвитку піджина, який з мови міжетнічного спілкування перетврюється у рідну мову для значної частини змішаного за походженням населення. У більшості випадків креольські мови виникали у період європейської колонізації Азії, Америки, Африки.
Кросовер (англ. cross-over — перехрещення) - 1. Художній твір (книга, фільм, комп'ютерна гра та ін.) або окремий його сюжет, в якому змішуються елементи (персонажі, локації та ін.) двох (або більше) незалежних творів. 2. Автомобіль підвищеної прохідності, щось середнє між легковиком, позашляховиком і міні-фургоном.
Крунер (англ. croon — мурчати) - вокаліст, який виконує пісні в традиціях свінгу.
Ксилографія (від давньогр. ξύλον — дерево і γράφω — пишу) - 1. Відомий десь з VI ст. ручний спосіб виготовлення образотворчих форм високого друку гравіруванням малюнка на дереві; тиражостійкість форм досягає 40- 50 тис. відбитків. 2. Гравюра на дереві. 3. Відбиток з гравюри на дереві.
Куліса (фр., від текти, ковзати) - 1. Спекуляції приватних маклерів (кулісьє) на біржі. 2. Деталь механізму або машини з прорізом, в якому ковзає повзун, з'єднаний з іншою рухомою деталлю. 3. Рядок або смуга з 2 — 3 високостеблих рослин у паровому полі або на посівах деяких сільськогосподарських культур. 4. Висувна частина духових музичних інструментів (без вентилів), що її використовують для зміни довжини каналу й тим самим висота здобутого звуку. 5. Куліси — дерев'яні рами, обтягнуті розписаним полотном, або цупка тканина, розміщена на сцені паралельно рампі в кількох сценічних планах. 6. перен. За кулісами — таємно, негласно.
Кульмінація (лат., вершина) - 1. Момент найвищого піднесення, напруження, розвитку. 2. Проходження світила через небесний меридіан.
Культ (лат., поклоніння) - 1. Зовнішній вияв поклоніння божеству; сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії або релігійній течії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв. 2. перен. Сліпе поклоніння комусь або чомусь, безмірне звеличення якоїсь особи; обожнювання, боготворіння.
Культурологія (лат. cultura — обробіток і гр. λόγος — думка) - наука, що вивчає культуру, її сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання.
Культуртрегер (нім. Kulturtrager — носій культури) - 1. Людина, яка працює для взаємопроникнення і взаємозбагачення культур. 2. ірон. заст. Назва колонізаторів, які прикривали пригноблення народів заявами про насадження там культури.
Куртизанка (фр. courtisane — придворна дама) - жінка легкої поведінки й авантюристичного способу життя у великосвітських аристократичних колах, що знаходилась на утриманні багатих і впливових коханців; полюбовниця, утриманка, повія.
Ладіно (староісп. ladino, спотворене latino — латинське) - мова сефардів, одна з єврейських мов; сефардська, єврейсько-іспанська мова, самоназва — джида або джуді, джудезмо (в залежності від регіону). Відноситься до іберо-романської підгрупи романських мов. Використовує власну систему орфографії. Сформувалась на території колишньої Османської імперії і сьогодні поширена в Ізраїлі, окремих районах Туреччини, Греції, колишній Югославії, Румунії, Болгарії, Італії, Франції, Марокко та Нідерландах.
Ламенто (іт., від лат., ридання, зойк) - 1. Жалісна, сумна, скорботна арія, типова для італійської опери 17 ст. 2. У народному мистецтві — плач, голосіння.
Латиниця - сучасний латинський алфавіт, який є основою писемності багатьох мов. Основою Л. є західногрецький (південноіталійський) варіант грецького алфавіту. Латинський алфавіт відокремився приблизно в VII ст. до н. е. і спочатку включав тільки 21 букву:ABCDEFZHIKLMNOPQRSTVX; у I ст. до н. е. сформувався класичний латинський алфавіт (з 23 літер; додані букви G, Y). Сучасна Л. складається з 26 букв (додано J, U, W).
Латинізація - 1. Процес впровадження або прийняття латинської мови та культури. 2. Кампанія з переведення писемності народів СРСР на латиницю, що проводилася в 1920-1930-ті роки.
Лаунж (від англ. lounge — вітальня) - легка фонова музика, призначена для створення невимушеної атмосфери.
Леді (англ.) - 1. Дружина лорда або баронета в Англії. 2. Ввічливе звертання до одруженої жінки в Англії.
Лемури (лат. lemures від гр. Λεμούρια — духи померлих) - 1. У давньоримській і давньогрецьких міфологіях привиди, тіні, духи померлих; лярви. 2. Рід напівмавп, являють собою форму, що передувала мавпам та людині. Поширені на о. Мадагаскар та прилеглих островах. Інші назви — лемуроподібні, напівмавпи.
Лендлер (нім.) - селянський парний, коловий танець у Південній Німеччині та Австрії, один з попередників вальса.
Литавра (гр., від багато і барабан, букв,- бичача шкіра) - ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана; литаври.
Лімбо (ісп.) - груповий танець, поширений серед населення о. Тобаго (Центральна Америка).
Лінгвіст (фр. linguiste) - фахівець з лінгвістики; мовознавець, філолог.
Лінгвістика (фр. фр. linguistique від лат. lingua — мова) - наука про мову взагалі й окремі мови світу як її індивідуальних представників; мовознавство.
Лінгва жерал ( порт. língua geral від ісп. yeral — узагальнена мова) - мова, що виникла у 16-18 ст. в Латинській Америці від суміші мов племен тупі-гуарані з португальською і африканськими лексичними запозиченнями. Поширена в Бразилії (лінгва жерал пауліста), Венесуелі, Колумбії (ньєнгату).
Лінгва франка (іт. lingua franca — франкська мова) - 1. лінгв. Усний допоміжний засіб міжетнічного спілкування. 2. Мова, що використовується для спілкування між носіями різних мов в умовах обмежених соціальних контактів.
Ліра (1) (гр. гр. λύρα) - 1. Старогрецький струнно-щипковий музичний інструмент. Складалась Л. з корпуса (резонатора) з мембраною і двох вигнутих стойок з перекладиною зверху, до якої кріпились струни, що йшли від резонатора. Корпус стародавніх Л. виготовлявся з панцира черепахи, а стойки — з ріг антилопи. За легендою першу Л. виготовив Гермес і подарував її Аполлону. 2. Тип дивана-тахти, контури якого нагадують цей музичний інструмент. 3. Старовинний струнно-клавішно-смичковий музичний інструмент, який був поширений в Білорусії, Росії та Україні; реля, риля. 4. Сузір'я Північної півкулі неба.
Літера (лат.) - 1. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква, ієрогліф. Металевий брусочок з випуклим зображенням цього знака, що застосовується для друкарського набору. 2. перен. Суто формальне значення чого-небудь.
Літератор (лат., філолог, мовознавець) - письменник.
Література (лат., написане, рукопис, від літера) - 1. Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства. 2. Вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова; письменство, словесність, белетристика. 3. Сукупність друкованих творів певної галузі знань з певного питання; бібліографія.
Літературний - той, що стосується літератури й відповідає її ідейно-художнім вимогам; Л. фонд — організація літераторів для подання її членам матеріальної допомоги; Л-а конвенція — договір між державами про взаємний захист авторських прав.
Літографія (літо... і гр. γράφω — пишу) - 1. Різновид плоского друку, за яким друкування здійснюється з літографського каменю, цинку, алюмінію. 2. Вид графічного мистецтва. 3. Відбиток з літографської форми. 4. Підприємство, цех, де друкують у такий спосіб.
Лярва (лат. larvae — маска) - 1. У давньоримській міфології — душа померлої людини, яка скоїла тяжкий злочин, або людинии, не похованої належним чином; вважалось, що Л. приносить живим нещастя і смерть. Для запобігання загрози з боку Л. в Римі 9, 11 і 13 травня кожного року влаштовувалися «очисні» нічні церемонії, лемурії, під час яких храми закривалися, а шлюби не укладалися. 2. Венеціанська біла маска, що повторює контури людського обличчя. 3. У слов'янської міфології Л. — злобний жіночий дух, здатний вселятися в тіло жінки, роблячи її розпусною. 4. жарг. — легковажна жінка, проститутка.
Мавзолей (лат. mausoleum від вл. назви) - монументальна поховальна споруда; усипальня, нагробок. Від назви гробниці карійського царя Мавсола в Галікарнасі (4 ст. до н. е., Мала Азія).
Мавританський стиль (вл.) - архітектурний стиль, що його створили араби й маври в 7-15 ст. Характерні риси: підковоподібні арки, сталактитові прикраси, строкате ліплення й різьблення. Від назви історичної області Північної Африки — Мавританія.
Мадригал (фр., з іт.) - 1. Спочатку італійська пісня; пізніше — невеликий ліричний вірш з компліментом жінці. 2. Вид вокального твору ліричного характеру доби Відродження.
Мазурка (пол. Mazur) - 1. Польський народний танок у розмірі 3/4 або 3/8. У XIX столітті набув поширення як бальний танець у країнах Європи. 2. Музичний твір у ритмі й характері цього танцю.
Майоліка (вл.) - вироби декоративно-ужиткового мистецтва з кольорової випаленої глини, вкриті поливою. Від назви о. Майорка (Мальорка) в Середземному морі.
Макам (араб.) - музичний лад у професіональній музиці арабів та іранців.
Мамбо (ісп. mambo) - кубинський танець, на музику придуману в 1940-х роках композитором Пересом Прадо як адаптацію злиття афроамериканських і джазових ритмів. Спочатку виконувався із заповільненням в кінці темпу 4/4; у сучасних бальних танцях дотримуються основного кроку на 2-й удар.
Мантія (гр., покривало) - 1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі; порфіра. 2. зоол. Складка шкіри, що обгортає тіло деяких безхребетних тварин. 3. геол. Оболонка земної кулі між її корою та ядром товщиною близько 2900 км.
Мантра (санскр. मन्त्र — міркування) - священний гімн в індуїзмі та буддизмі, що вимагає точного відтворення звуків.
Маньєризм (іт., букв. — примхливість, химерність, штучність) - течія в образотворчому мистецтві Західної Європи 16 ст. Характерні риси — гострі колористичні дисонанси, ускладненість поз і композиції, деформація пропорцій.
Маракас (ісп. maracas) - південноамериканський ударний музичний інструмент, рід брязкалець; поширений у джазі.
Маракаси (ісп. maracas) - латиноамериканський музичний ударний парний інструмент у вигляді тонкостінних сфер, наповнених дрібними кульками, з рукояттю. Інша назва — марака.
Маргінал (лат. margo — край, межа) - суспільний індивід — людина, що перебуває на краю, на межі різних систем — культур, соціальних цінностей, і яка зазнає їх суперечливого впливу. В індивідуальному сенсі — це особа, що має групову приналежність без групової ідентифікації.
Маргіналії (від лат. margo — край, межа) - 1. Примітки на полях книги. 2. Заголовки, вміщені на полях книги ("боковики", "ліхтарики").
Маркетрі (фр.) - 1. Орнаментальні композиції з тонких пластинок фанери, перламутру, слонової кістки та ін., які наклеюють на поверхню меблів або декоративних панно. 2. Щось оздоблене такими композиціями.
Маруфляж (фр. marouflage) - техніка кріплення полотна, написаного в студії, на поверхню стіни чи стелі, ґрунтовану шаром білил на маслі або клеєм, для використання в якості фрески.
Мегаломан (фр. mégalomane від гр. μεγας — великий і μανία — пристрасть) - 1. Історично — майстер французького неокласицизму епохи Просвітництва, який створював величезні архітектурні споруди цивільного призначення. 2. розм. Схильний до надмірної масштабності, величі.
Медитативна лірика (лат., задумливий, замислений) - вид лірики, що має характер розмірковування, роздумування, замисленості, авторських вагань.
Про «Культура і мистецтво»
«Культура і мистецтво» © , 2013-10-1616.10.2013. Востаннє оновлено 29.07.2022 23:41. Кількість термінів - 970. Текст словника поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована». При використанні його матеріалів, пряме гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
Поділитись
Розмістіть посилання словник «Культура і мистецтво» в Twitter, Facebook або надішліть посилання на нього електронною поштою. Ви також можете розмістити «Культура і мистецтво» на своєму сайті, роздрукувати або експортувати його у форматі pdf.
Сторінки: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-24