Термостат (від гр. θερμός — теплий) - 1. Прилад, в якому підтримується постійна температура за допомогою автоматичних регуляторів. 2. Прилад для підтримування постійної температури в термічній печі, холодильному апараті тощо.

Термохімія (від гр. θερμός — теплий і хімія) - розділ хімії, який вивчає теплові явища, що супроводять хімічні реакції (теплоту утворення, теплоту вгоряння), нагрівання чи охолодження внаслідок розчинення чогось у рідині.

Термоядерний (від гр. θερμός — теплий) - 1. Який грунтується на зіткненні ядер атома в їх безладному русі при надвисокій температурі; зумовлений цим зіткненням. 2. Пов'язаний з використанням термоядерної зброї.

Тесла (вл.) - одиниця магнітної індукції в Міжнародній системі одиниць. Позначається Т. 1 Т — магнітна індукція, при якій магнітний потік крізь поперечний переріз площею 1 м² дорівнює 1 веберу. Від прізвища хорватського фізика і винахідника Н. Тесли.

Тестер (англ., від перевіряти, випробувати) - універсальний вимірювальний прилад, за допомогою якого можна вимірята кілька різних електричних величин. У техніці сантиметрових хвиль застосовують радари-тестери, призначені для випробувань і перевірки радіолокаційних станцій та іншої високочастотної апаратури.

Тетрагон (гр. τέτταρες — чотири і кут) - чотирикутник.

Тетраедр (від гр. τέτταρες — чотири і ἕδρα — грань) - чотиригранник із чотирма вершинами і з чотирма трикутними гранями, кожна вершина якого утворена трьома гранями, що утворюють тригранниий кут; трикутна піраміда. Правильний Т. — Т., у якого всі чотири грані є рівносторонніми трикутниками.

Тетранітрометан (тетра.... гр., селітра й метан) - безбарвна рухлива рідина з різким запахом, отруйна, вибухонебезпечна. Застосовують як окислювач у рідких вибухових сумішах і ракетних паливах тощо.

Тетрил (тетра... і гр., речовина) - вибухова речовина, кристали блідо-жовтого кольору. Застосовують як ініціюючу речовину в детонаторах.

Тетрод (тетра... і (електр)од) - електронна лампа з чотирма електродами: катодом, анодом, керуючою та екрануючою сітками. Застосовують у радіоелектроніці, щоб підсилювати й генерувати електричні сигнали.

Тефлон (вл.) - полімер тетрафторетилену, пластмаса, який володіє унікальними фізичними і хімічними властивостями. Торгова марка компанії DuPont. В Україні часом використовують називу фторлон.

Технецій (гр., зроблений руками людини, штучний) - радіоактивний хімічний елемент, символ Tc, ат. н. 43; метал. У природі Т. не виявлено, одержано штучно. Застосовують як інгібітор проти корозії, у ядерній енергетиці тощо.

Техніка (гр., вправний, досвідчений, від майстерність, мистецтво) - 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. 2. Сукупність машин, механізмів, механічних пристроїв. 3. Сукупність прийомів, навиків, що застосовуються в певній діяльності, певному ремеслі, мистецтві.

Техно... (гр., майстерність) - у складних словах відповідає поняттю "технологічний".

Технокліматологія (техно... і кліматологія) - розділ кліматології, що вивчає вплив кліматичних умов на технічні засоби (машини, прилади тощо).

Технологія (англ. technology від давньогр. τέχνη — уміння і λόγος — думка) - 1. Сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь. 2. Сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій тощо. 3. розм. застосування наукових знань для вирішення практичних завдань.

Тиконд (ти(тан) і конд(енсатор)) - ізоляційний матеріал. Виготовляють з двоокису титану в суміші з глиною. Застосовують як діелектрик для конденсаторів.

Типологія (тип і ...логія) - вид наукової систематизації, класифікація чогось за спільними ознаками.

Типометр (гр., відбиток і ...метр) - 1. Інструмент для контрольного вимірювання кегля друкарських літер. 2. Лінійка для вимірювання у друкарській справі кількості рядків набору.

Тиратрон (гр., двері, вхід і (елек)трон) - іонний електровакуумний прилад з катодом, анодом і сіткою, наповнений інертним газом, воднем, парою ртуті. Застосовують у випрямлячах електричного струму, лічильниках імпульсів тощо.

Тиристор (англ.) - керований напівпровідниковий вентиль.

Титан (гр.) - 1. Хімічний елемент, твердий метал сіро-сталевого кольору, який завдяки його високим механічним та антикорозійним властивостям використовується в авіа- та ракетобудуванні, суднобудуванні тощо. 2. Супутник планети Сатурн.

Титр (фр. titre — титул, заголовок, від лат., надпис) - 1. хім. Вміст якої-небудь речовини в одному кубічному сантиметрі розчину. 2. Характеристика товщини волокон і ниток, виражена довжиною волокна в одиниці його ваги. 3. Напис, пояснювальний або розмовний текст у кінофільмі.

Титрування (від фр. titre — титул, заголовок) - титриметричний аналіз — сукупність методів кількісного аналізу в аналітичній хімії, засновані на вимірі об'єму розчину реактиву відомої концентрації (титру), що витрачається для реакції з визначуваною речовиною.

Тіосульфати (гр., сірка і сульфати) - солі тіосірчаної кислоти, стійкі, безбарвні речовини. Практично важливим є тіосульфат натрію, його застосовують у фотографії як закріплювач (фіксаж), у текстильній, шкіряній промисловості, в медицині тощо.

Токен (англ. token — знак, символ) - 1. У програмуванні — об'єкт, який надає право виконувати певну операцію. 2. Клас текстового блоку, що утворюється із лексеми в процесі лексичного аналізу. 3. Пристрій для ідентифікації його власника. 4. Жетон для використання в якості замінника грошей.

Токсикологія (гр., отрута і ...логія) - наука про отрути, їхню дію на організм, засоби боротьби з отруєннями та можливості використання отрут у різних галузях біології і медицини.

Толуол (вл.) - органічна сполука, похідна від бензолу; безбарвна рідина з своєрідним запахом, отруйна. Застосовують для одержання ліків, барвників, вибухових речовин, як розчинник тощо. Від назви колумбійського м. Толу.

Томасівський процес - процес виробництва литої сталі продуванням повітря або кисню у конвертері крізь томасівський (фосфористий) чавун. Від прізвища англійського металурга С.-Дж. Томаса.

Томасшлак (вл.) - фосфорне добриво, побічний продукт переробки багатого на фосфор чавуну в сталь.

Томограф (гр., шматок і гр. γράφω — пишу) - рентгенівський апарат для здійснення пошарових знімків внутрішніх органів.

Томпак (нім., фр., від малайського і мідь) - сплав міді з цинком (різновид латуні), застосовуваний у виробництві дроту, листів тощо.

Тонарм (нім., від звук і рука) - пристрій, яким звукознімач (адаптер) закріплюють у програвачі грамофонних (вінілових) платівок.

Тонштихель (нім., глина і штихель) - граверний інструмент з напівкруглим лезом.

Топографія (гр., місце, місцевість і гр. γράφω — пишу) - 1. Розділ геодезії, що розробляє методи знімання й зображення земної поверхні на планах і загальногеографічних картах великого масштабу. 2. Поверхня певної ділянки земної кулі.

Топологія (гр., місце і ...логія) - розділ математики, в якому вивчають ті властивості множин (напр., геометричних фігур), що не змінюються при неперервних, взаємно-однозначних перетвореннях, за яких зберігаються відношення сусідства (нескінченної близькості) елементів множин.

Топоскоп (гр., місце і ...скоп) - прилад для просторового дослідження біологічних потенціалів мозку.

Тор (1) (лат., опуклість) - тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга і не перетинає його. Форму Т. має, напр., бублик, камери автомобільного або велосипедних коліс.

Торій - радіоактивний хімічний елемент, символ Th, ат. н. 90; сріблясто-білий метал, належить до актиноїдів. Застосовують у ядерній техніці та енергетиці. Окис Т. використовують як вогнетривкий матеріал. Від імені бога-громовержця Тора в давньо-скандінавській міфології.

Торкрет - машина, яка подає під тиском бетон або іншу масу на покривану поверхню під час торкретування. Інша назва — тектор.

Торкретування (лат., ущільнена штукатурка) - нанесення (під тиском) на оброблювану поверхню шару бетону або глин, щоб зробити її щільною, водонепроникною, вогнестійкою тощо.

Торсійний (лат., обертання) - пов'язаний з крученням; Т-а підвіска — автомобільна підвіска, де пружною частиною є скручуваний (на відміну від ресори) сталевий стрижень.

Торсіограф (лат., обертання і гр. γράφω — пишу) - прилад, за допомогою якого записують крутильні коливання валів машин (двигунів, насосів тощо).

Торсіометр (лат., обертання і ...метр) - прилад, за допомогою якого визначають крутні моменти валів машин, зокрема двигунів.

Тосол (рос., скорочення від "технология органического синтеза") - охолоджуюча рідина на основі води, антифризу, спеціальних присадок, що оберігають систему охолодження двигуна внутрішнього згоряння від корозійних процесів і саму рідину від термохімічного руйнування.

Траєкторія (лат., той, що стосується переміщення, від перекидаю, переміщую) - неперервна лінія, яку описує матеріальна точка (чи тіло) під час руху.

Трак (англ., букв. — слід) - ланка гусеничного ланцюга.

Тракт (лат., волочіння, низка, протяжність) - 1. Велика проїзна дорога, шлях. 2. спец. Сукупність технічних засобів для передавання, переміщення чого-небудь.

Трактат (лат., обговорення, розгляд) - 1. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему. 2. Міжнародний договір, угода.

Трактор (англ., від лат., тягну) - колісна або гусенична самохідна машина для переміщення й приведення в дію причіпних і навісних сільськогосподарських, дорожних та інших машин і знарядь, для приведення в дію стаціонарних машин від приводного шківа, а також для буксирування візків.

Трактриса (фр., від лат., тягну) - плоска крива лінія, для якої довжина відрізка дотичної від точки дотику до точки перетину з деякою прямою (віссю Т.) є сталою.

Трамблер (англ., від коливатись, вібрувати) - переривач, за допомогою якого розподіляють електроіскрове запалювання в циліндрах двигунів внутрішнього згоряння.

Трамвай (англ., від візок, вагон і шлях) - 1. Вид міського наземного рейкового електротранспорту. 2. Вагон чи поїзд з кількох вагонів цього виду транспорту, в одному з яких (здебільшого) чи в кількох є двигуни, що живляться від підвісної контактної мережі.

Транзистор (англ. transistor від transfer — переносити і resistor — опір) - 1. Триелектродний електро-перетворювальний напівпровідниковий прилад (тріод). 2. Радіоприймач, побудований на цих приладах.

Транзитивність (лат., перехідний) - властивість величин, яка полягає в тому, що коли перша величина порівнянна з другою, а друга — з третьою, то перша величина порівнянна з третьою. Напр., якщо а=в, а в=с, то а=с.

Трансбордер (англ., переміщувач) - пристрій, яким засоби рейкового транспорту переміщують з однієї колії на іншу, паралельну їй.

Трансверсаль (фр., від лат., поперечний) - січна або її відрізок; пряма, що перетинає сторони трикутника і їх продовження.

Транслятор (лат., від переношу) - 1. Проміжний пристрій для підсилення, перетворення й передавання електричних сигналів зв'язку, радіосигналів, телевізійних тощо. 2. Програма цифрової обчислювальної машини, призначена для перекладу описів алгоритмів з однієї формальної мови на іншу.

Трансляція (лат., перенесення) - 1. Передавання на далеку відстань програм по радіо або телебаченню безпосередньо з місця дії; пересилання. 2. Передача радіомовних і телевізійних програм через мережу проводів. 3. Те, що передається в такий спосіб.

Трансмісія (лат., перехід, передача) - 1. Механізм, за допомогою якого передають рух від двигуна до робочих машин. 2. Передавання хвороб (трансмісійних хвороб) головним чином через комах (мух, комарів, москітів).

Трансмітер (англ., від лат., пересилаю) - апарат для автоматичного передавання електричних сигналів, записаних на перфорованій стрічці, отвори на якій розміщені відповідно до коду передаваного повідомлення (телеграми).

Трансозонд (транс... англ., океанічний і зонд) - значного розміру поліетиленова повітряна куля з самописними приладами для горизонтального зондування атмосфери.

Транспозиція (лат., переставляю) - 1. Переміщення, перестановка. 2. Перенесення всіх звуків музичного твору на певний інтервал (вище або нижче), щоб змінити тональність. 3.мат. Перестановка заданих елементів, при якій міняються місцями тільки два елементи, напр., 586 переходить у 685 внаслідок транспозиції елементів 6 і 5.

Транспортер (фр., від лат., переношу, переправляю) - 1. тех. Пристрій, яким переміщують вантажі на невелику віддаль; Т. роликовий — те саме, що й рольганг; Т. гвинтовий — те саме, що й шнек. 2. військ. Машина підвищеної прохідності, якою перевозять вантажі, зброю і людей.

Транспортир (фр. transporteur від лат. transportare — переносити) - інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на креслениках.

Трансурани (від лат. trans — крізь і уран) - штучно утворювані радіоактивні хімічні елементи, що розташовані в періодичній системі Менделєєва за ураном.

Трансферкар (англ., від лат. trans — крізь і англ., вагон, візок) - саморозвантажний електромоторний або причіпний вагон, призначений для перевезення руди, вапняку й вугілля зі складів до доменних печей.

Трансфлюксор (лат., протікаю, витікаю) - заст. запам'ятовувальний елемент цифрових обчислювальних машин, що працює за принципом перерозподілу магнітних потоків.

Трансформатор (лат., перетворюю, змінюю) - 1. Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший. 2. Т. електричний — прилад, який збільшує або зменшує напругу змінного електричного струму. Дія Т. грунтується на явищі електромагнітної індукції. 3. Актор, який виконує поперемінно кілька ролей, швидко змінюючи свій зовнішній вигляд. 4. Фокусник, що створює ілюзію перетворення одних речей в інші.

Трансформізм (лат., перетворений, змінний) - уявлення про перетворення одних видів організмів на інші. Передувало еволюційному вченню. Т. не визнавав наступності й поступального характеру розвитку живої природи.

Трап (3) (англ.) - 1. У нафтовій промисловості — герметизований сталевий циліндричний резервуар, куди надходять гази від добутої зі свердловини нафти. 2. Отвір для стікання води в каналізацію.

Трапеція (гр., букв. — столик) - 1. мат. Чотирикутник, в якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) не паралельні; трапез. 2. спорт. Гімнастичний прилад, що складається з горизонтальної поперечки, підвішеної на двох тросах або мотузках.

Трапецоедр (трапеція і ...едр) - многогранник, грані якого мають вигляд трапецій. Інколи під Т. розуміють многогранник, грані якого мають вигляд чотирикутників з однією парою рівних суміжних сторін.

Трафарет (іт., зменш. від свердлення, проколювання) - 1. Платівка з картону, металу тощо, в якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні. 2. перен. Загальноприйнятий або визнаний зразок, що його наслідують звичайно сліпо; шаблон, штамп, стереотип.

Трейлер (від англ. to trail -тягти) - 1. Контейнер на колесах, схожий на автопричеп з обладнаним житловим приміщенням. 2. Багатоколісний тягач з причіпними візками, призначений для перевезення важких і/або габаритних вантажів. 3. Невеликий відеоролик, який складається з коротких і зазвичай найбільш видовищних фрагментів фільму, який використовується для анонсування або реклами цього фільму.

Трибоелектрика (гр., розтираю і електрика) - явище виникнення електрики під час тертя тіл одне об одне.

Триболюмінесценція (гр., розтираю і люмінесценція) - свічення тіл під час їхнього тертя, розлому, роздавлювання тощо.

Трибометрія (гр., розтираю і ...метрія) - сукупність методів вимірювання сил тертя (зовнішнього) й визначення стійкості проти спрацювання.

Тригер (англ., букв.- спусковий гачок) - пристрій (пускова схема), в якому є дві лампи або два транзистори, напруги і струми на виході якою можуть змінюватися стрибкоподібно. Застосовують в автоматиці, радіоелектроніці тощо.

Тригонометричний - той, що належить до тригонометрії; Т-і функції — спільна назва для функцій кута — синуса, косинуса, тангенса, котангенса, секанса й косеканса; обернені Т-і функції — спільна назва для функцій: арксинус, арккосинус, арктангенс, арккотангенс, арксеканс і арккосеканс.

Тригонометрія (гр., трикутник і ...метрія) - галузь математики, в якій вивчаються тригонометричні функції та застосування їх до геометрії.

Триклінна система (три... і гр., нахиляю) - одна з кристалографічних систем, об'єднує два види симетрії.

Трилатерація (три... і лат., сторона) - метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на місцевості сітки послідовно зв'язаних між собою трикутників і вимірювання в кожному з них всіх трьох сторін. Кути цих трикутників і положення їхніх вершин обчислюють за допомогою тригонометричних функцій. Т. має те саме призначення, що й тріангуляція.

Трильйон (фр.) - число, яке в десятковій системі числення зображується одиницею з дванадцятьма нулями. В деяких країнах (напр., в Англії) Т. називають число 10¹⁸.

Тример (англ., від впорядкувати, врівноважувати) - 1. Верстат для поперечного розпилювання пиломатеріалів (дощок, рейок тощо). 2. Кидальний конвейєр — пересувна вантажна машина для сипких матеріалів (сипкі матеріали відкидає вбік на 10 — 15 м). 3. Невелика додаткова поверхня на рулях і елеронах, за допомогою якої полегшується керування літаком. 4. Електричний конденсатор змінної ємності, застосовуваний для настроювання контурів високої частоти в радіоапаратурі.

Тринітротолуол (три.... гр., селітра і толуол) - органічна вибухова сполука, біла (технічний продукт — жовта) кристалічна речовина. Застосовують в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для підривних робіт. Інші назви — тол, тротил.

Трином (три... і ...ном) - у математиці тричлен. Пор. біном, поліном.

Триплан (три... і ...план) - літак з трьома, на відміну від моноплана й біплана, крилами, розміщеними одне над одним.

Триплекс (лат., потрійний) - 1. Безосколкове скло, що складається з двох листів звичайного скла і склеювального шару (з прозорої пластмаси) між ними. 2. Процес або пристрій з трьома самостійними частинами, елементами (напр., триплекс-процес).

Триплекс-процес (триплекс і процес) - виробництво сталі послідовно в трьох плавильних агрегатах.