Інтерференція (інтер... і лат., той, що несе, приносить) - взаємне посиленая або ослаблення хвиль (пружних, електромагнітних) у разі накладення їх одна на одну.

Інтерферометр (інтерфер(енція) і ...метр) - прилад, у якому використовують інтерференцію для вимірювання довжини хвиль світла, показників заломлення прозорих середовищ.

Каблограма (фр.) - телеграма, що передається підводним кабелем.

Кавітація (лат. cavitas — порожнеча) - утворення порожнин, заповнених газом, парою або їх сумішшю, всередині рідини під час її руху відносно інших тіл внаслідок локального зниження тиску до певного критичного значення; порушення суцільності рідини.

Камера-обскура (лат. camera obscūra — темна кімната) - світлонепроникний ящик з невеликим отвором в одній зі стінок і екраном на протилежній стінці для отримання оптичних зображень.

Кант (1) (гр.) - 1. Кольоровий шнурок або вузька смужка тканини іншого кольору, яку вшивають у борти, у шви одягу; облямівка, рубець, край, берег, ільтиця. 2. Ребро, пруг дошки, бруса тощо.

Каптувати (фр., від лат., хапаю, ловлю) - поміщати, замикати в труби воду з джерела або нафту із свердловин, щоб уникнути втрат.

Катаракт (гр., водоспад) - вид гідравлічного або пневматичного амортизатора, застосовуваного в регуляторах.

Катетометр (гр., прямовисний і ...метр) - прилад, яким вимірюють віддаль по вертикалі між двома точками, що можуть бути і не на одній вертикалі.

Катоптричний телескоп (гр., відображений) - відбивний телескоп, у якому замість лінз встановлено металеві дзеркала.

Каупер - пристрій (цегляна насадка в металевому кожусі), де нагрівають повітря, потрібне для згоряння в доменній печі палива й виплавлення чавуну. Від прізвища англійського інженера і винахідника Е.- А. Каупера.

Каустик (гр., їдкий, горючий) - технічна назва їдких лугів, зокрема їдкого натру.

Каустика (гр., запалюючий, горючий) - лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення їх в лінзі або відбиття від дзеркала.

Каустичний - пов'язаний з каустиком ; К-а сода — технічна назва їдкого натру. Застосовують в хімічній, нафтовій, текстильній, паперовій та інших галузях промисловості.

Каучук (фр., англ., з інд. мови майнас) - високомолекулярна еластична речовина, яку видобувають у вигляді твердої пружної маси з латексу (молочного соку) деяких рослин (натуральний К.) або одержувана штучним способом (синтетичний К.). Застосовують у багатьох галузях техніки й побуту, головним чином, у вигляді гуми.

Кашмілон - синтетичне волокно з поліакрилонітрилу і вироби з цього волокна. Інша назва (в Україні) нітрон.

Квантор (лат., скільки) - логічний оператор, який переводить одну висловлювальну форму в іншу.

Кельвін (вл.) - одиниця температури в Міжнародній системй одиниць (СІ). За визначенням 0°K відповідає –273,15 °C. Названа на честь британського фізика Вільяма Томпсона.

Кесон (фр., букв. — ящик) - 1. Огороджувальна конструкція для утворення під водою або у водонасиченому грунті робочого простору без води. 2. Сталеві коробки, в яких циркулює вода для охолодження. 3. Порожнистий коробчастий лонжерон у крилі літака, що сприймає зусилля вигину й кручення. 4. архіт. Заглиблення квадратної або багатокутної форми на стелях, внутрішніх поверхнях арок і склепінь.

Кіборг (англ., скорочення від cybernetic organism — кібернетичний організм) - кібернетичний організм; пристрій, у якому певною мірою здійснено симбіоз фізичних та інтелектуальних здібностей людини й технічних засобів автоматики.

Клаксон (вл.) - 1. Пристрій для подачі звукових сигналів. 2. Сигнал, що подається таким пристроєм. Від назви фірми-виробника Klaxon Signals, яка випускала К. їх з 1908 року.

Клап-камера (нім., заслінка і камера) - складаний фотоапарат з висувною передньою стінкою, де встановлено об'єктив.

Клапан (нім.) - 1. У механізмі, машині — накривка, що закриває отвір, через який проходить пара, газ, рідина, тощо; хлипавка, хлипак, хлипець. 2. Пристосування для закривання і відкривання отвору в корпусі музичного духового інструмента. 3. Стулки в серці. 4. Нашитий шматок тканини певної форми, що закриває отвір кишені або шов на одязі.

Кларки елементів (вл.) - числа, які показують середній вміст хімічних елементів у даному космічному тілі або в частині його у вагових або атомних процентах. Від прізвища американського вченого Ф. У. Кларка.

Когезія (лат., зв'язаний, зчеплений) - прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті.

Когерентний (лат.) - взаємозв'язаний; К-і промені — пучки світла, що надходять до місця інтерференції їх від одного джерела різними шляхами, коли не змінюється у часі різниця між їхніми оптичними шляхами (різниця ходу променів); К-і хвилі — хвилі, здатні до інтерференції, тобто такі, що в них не змінюється в часі різниця фаз.

Когерентність (лат., зв'язок, зчеплення) - здатність до інтерференції, яку виявляють за певних умов хвилі, зокрема світлові. Умовою К. хвиль є незмінюваність у часі різниці між фазами коливань у них, що можливо лише тоді, коли хвилі мають однакову довжину (частоту).

Когерер (англ., від лат., зв'язуюсь) - прилад, який застосовували в перших радіоприймачах як детектор.

Кодекс (від лат. caudex — стовбура дерева) - 1. Єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин (напр., цивільний К., кримінальний К.). 2. У давнину одна з форм книги: скріплені з одного боку зошити із зігнутих навпіл і прошитих по згину аркушів пергаменту або папірусу, пізніше — паперу. 4. Сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися в даному суспільстві (напр., моральний К.). 3. Збірник правил, інструкцій, що регулюють певну галузь діяльності, спортивних змагань.

Кокс (нім. Koks від англ. coke) - тверда, міцна пориста маса, отримана нагріванням сировини (як правило, кам'яного вугілля чи торфу) до високих (1000—1100°С) температур без доступу повітря; кокус. Використовують переважно як паливо й відновник у металургійній промисловості.

Колтан (англ. coltan, скорочення від columbite–tantalites) - промислова назва руди, що містить твердий розчин колумбіту і танталіту, з якого видобуваються хімічні елементи ніобій і тантал.

Компаратор (лат., від порівнюю) - вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною.

Компаунд (англ., букв.- суміш, з'єднання) - 1. Електроізоляційний матеріал з асфальтових і парафінових речовин та масел. 2. Динамомашина з обмотками послідовного і паралельного збудження водночас. 3. Парова машина подвійного розширення.

Компаундування (англ., суміш, з'єднання) - 1. Змішування двох чи кількох масел, видів палива, щоб одержати спеціальні продукти заданих якостей. 2. Схема вмикання електричних обмоток чи агрегатів, за якої магнітний потік зростає зі збільшенням струму навантаження машини.

Компендій (лат., скорочення) - стислий виклад основних положень якоїсь науки, дослідження; компендіум.

Компенсатор (лат., зрівноважую, порівнюю) - 1. Прилад для визначення різниці ходу двох пучків променів чи кута обертання площини поляризації. 2. Деталь чи пристрій, що за його допомогою зрівноважують відхилення в розмірах деталей при складанні або експлуатації машин, приладів, механізмів тощо. 2. Автоматичний вимірювальний прилад, дія якого грунтується на методі порівняння двох напруг або струмів. 4. Пристрій для компенсації зсуву фаз струму і напруги. 5. Пристрій для зменшення впливу помилок кроку робочого гвинта у вимірювальних приладах і металорізальних верстатах.

Коноїд (гр., від конус і вид) - поверхня, складена з паралельних до даної площини (напрямної площини) прямих, що перетинають дану пряму (напрямну пряму) й дану лінію (напрямну лінію); якщо напрямна лінія плоска, то вона не повинна лежати в напрямній площині. Прикладами К. є гелікоїд та гіперболічний параболоїд.

Контргрейфер (контр... і грейфер) - пристрій для точного встановлення кіноплівки у кадровому вікні кіноапарата після переміщення її на крок кадру.

Конхоїда (гр., черепашка і ...оїд) - плоска крива, одержана при збільшенні або зменшенні радіус-вектора кожної точки даної кривої на один і той самий відрізок.

Концентрат (кон... і лат., середина) - 1. Продукт з високим вмістом корисних речовин; продукт збагачення корисних копалин. 2. К. харчові — збезводнені суміші харчових продуктів і напівфабрикатів, виготовлені у вигляді брикетів, таблеток або порошку. 3. Те саме, що й концентрований. 4. Руда, збагачена високим вмістом металу внаслідок спеціальної обробки.

Концентрація (кон... і лат., середина) - 1. Зосередження, скупчення чогось в одному місці або навколо одного центра, згущення. 2. хім. Відносний вміст даної складової частини (компоненту) у розчині або суміші. 3. К. капіталу — збільшення розмірів капіталу нагромадженням його, тобто перетворенням частини додаткової вартості на капітал; К. виробництва — процес укрупнення виробництва, зосередження його на великих підприємствах. 4. фізіол. Зосередження процесу збудження або гальмування, що раніше поширився. 5. гірн. Спосіб збагачення корисних копалин виділенням їх з породи.

Концентри (кон... і центр) - кола, які мають спільний центр, але різні радіуси.

Концентричний (кон... і лат., середина) - 1. Той, що має спільний центр з чим-небудь; К-і кола — кола зі спільним центром. 2. Той, що міститься всередині іншого; К. кабель — кабель з двох провідників, один з яких вміщено всередині іншого, виконаного у вигляді круглої трубки.

Коронограф (лат., вінок, вінець і гр. γράφω — пишу) - телескоп для фотографування сонячної корони.

Космологія (гр.,κόσμος — світ і λογία — наука) - вчення про будову й розвиток Всесвіту в цілому.

Краш-тест (англ. crash test — випробування руйнуванням) - випробування автомобілів на пасивну і активну безпеку шляхом відтворення дорожньо-транспортного зіткнення.

Крекінг (англ. cracking — розщеплення) - термічна або каталітична переробка нафтових фракцій, при якій молекули важких вуглеводнів розщеплюються на простіші. Основними продуктами К. є компоненти моторних палив.

Кремальєра (фр.) - механізм (зубчасте колесо і рейка) для плавного переміщення рухомих частин в оптичних і вимірювальних інструментах.

Крохмаль (пол. krochmal з нім. Kraftmehl) - вуглевод, що складається з великої кількості з'єднаних між собою лінійних ланцюжків молекул глюкози. Аморфний порошок білого кольору, без запаху, нерозчинний в холодній воді або спирті. Залежно від рослини, К. містить від 20 до 25% амілози і від 75 до 80% амілопектину.

Куліса (фр., від текти, ковзати) - 1. Спекуляції приватних маклерів (кулісьє) на біржі. 2. Деталь механізму або машини з прорізом, в якому ковзає повзун, з'єднаний з іншою рухомою деталлю. 3. Рядок або смуга з 2 — 3 високостеблих рослин у паровому полі або на посівах деяких сільськогосподарських культур. 4. Висувна частина духових музичних інструментів (без вентилів), що її використовують для зміни довжини каналу й тим самим висота здобутого звуку. 5. Куліси — дерев'яні рами, обтягнуті розписаним полотном, або цупка тканина, розміщена на сцені паралельно рампі в кількох сценічних планах. 6. перен. За кулісами — таємно, негласно.

Кулон (1) (вл.) - одиниця кількості електрики в Міжнародній системі одиниць. Від прізвища французького фізика Ш.-О. Кулона. Інша назва — ампер-секунда.

Кулонометрія (кулон і ...метрів) - електрохімічний метод аналізу, який грунтується на вимірюванні кількості електрики, що витрачається на електролітичне відновлення або окислення.

Лавсан (акронім від рос. лавсан — Лаборатория института высокомолекулярных соединений Академии Наук СССР) - поліетилентерефталат, термопласт класу поліефірів. Тверда, безбарвна, прозора речовина в аморфному стані і біла, непрозора в кристалічному стані. Переходить в прозорий стан при нагріванні до температури склування і залишається в ньому при різкому охолодженні і швидкому проході через зону кристалізації.

Лазер (від англ. light amplification by stimulated emission of radiation — посилення світла за допомогою індукованого випромінювання) - прилад для генерування або підсилення монохроматичного світла.

Локсодромія (гр. λέξεις — косий і δρόμος — біг; шлях) - лінія, що лежить на якійсь поверхні обертання (напр., поверхні земної кулі) і перетинає всі меридіани (які самі є Л.) цієї поверхні під постійним кутом. По Л. земної кулі рухається пароплав або літак, якщо він не змінює свого курсу. Інша назва — локсодромна спіраль, локсодрома.

Лудлов (вл.) - набірна рядковідливна великокегельна машина з ручним набором матриць. Від прізвища американського конструктора В.-І. Лудлова.

Мазер (від англ. microwave amplification by stimulated emission of radiation — підсилення мікрохвиль за допомогою індукованого випромінювання) - прилад, за допомогою якого генерують (одержують) або підсилюють радіохвилі надвисокої частоти.

Малеїнова кислота (лат., яблуко) - органічна сполука, двоосновна кислота; безбарвні кристали. Використовують для синтезу різних хімічних сполук (напр., яблучної кислоти).

Мартен (вл.) - полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Від прізвища французького металурга П. Мартена.

Мельхіор (вл.) - назва сплавів міді (80% ) з нікелем (20% ), іноді з домішками інших елементів. Застосовують у виробництві медичних інструментів, карбуванні монет тощо. Від прізвищ французьких винахідників Майє і Хор'є, які отримали цей сплав між 1819 і 1823 роками.

Меридіанне коло (лат., полуденний) - астрономічний прилад для визначення моменту проходження небесних світил через небесний меридіан.

Метацентр (від гр. μετα — спільного з і центр) - точка перетину прямовисної лінії, яка проходить через центр ваги, витісненої судном води, з площиною симетрії цього судна. Чим вище міститься М. над центром ваги судна, тим воно стійкіше.

Метеор (гр., той, що перебуває зверху, в повітрі) - 1. Явище спалаху в атмосфері, зумовлене залітанням у неї з космічного простору невеликих твердих тіл, що рухаються з великими швидкостями. 2. тверде тіло космічного походження, що потрапляє з величезною швидкістю в земну атмосферу; падаюча зірка. 3. перен. Те, що раптово з'являється, викликає ефект і швидко зникає.

Метеоракета (метео... і ракета) - літальний апарат для дослідження параметрів (температури, тиску) та фізичних процесів у верхніх шарах атмосфери.

Метеорит (гр., той, що перебуває вгорі, в повітрі) - тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері.

Метеоритика - розділ астрономії, що вивчає метеорити.

Метеорограф (метеоро(логія) і гр. γράφω — пишу) - прилад для автоматичної реєстрації змін станів повітря. Звичайно являє собою поєднання барографа, гігрографа та термографа.

Метеорологічний - пов'язаний з метеорологією: М-і елементи — характеристики стану повітря та атмосферних процесів (атмосферний тиск, температура й вологість повітря, вітер, опади, тривалість сонячного сяйва тощо).

Метеорологія (гр., міркування про небесні явища) - 1. Наука, що вивчає земну атмосферу та процеси, що в нім відбуваються. 2. Вчення про зміни погоди і методи її передбачення.

Метеостанція (метео... і станція) - установ, де провадить регулярні метеорологічні спостереження, потрібні для передбачення погоди, вивчення клімату.

Метил (фр., від гр., вино, брага) - одновалентний радикал , залишок метану, один з алкілів.

Метр (1) (фр., гр. μέτρον — міра) - 1. Одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць (одна з семи основних). М. дорівнює довжині 1650763,73 хвилі світла, випромінюваного у вакуумі, що відповідає переходові між рівнями 5р¹⁰ і 5d⁵ атома криптону 86; дорівнює 100 см. 2. Лінійка або стрічка такої довжини із сантиметровими поділками, що використовується для вимірювання чого-небудь. 3. муз. чергування сильних і слабких долей.

Моддінг (англ. modding від modify — змінювати) - зміна конструкції і дизайну електронних, як правило комп'ютерних, пристроїв з метою покращення їх стилістичних і технічних характеристик.

Моделізм (фр.) - конструювання і виготовлення авіаційних, автомобільних та інших моделей з технічною або спортивною метою.

Модуль (лат. modulus — міра) - 1. фіз., техн. Назва деяких коефіцієнтів, мірил яких-небудь величин (напр., М. пружності, М. Юнга). 2. мат. Число, на яке треба помножити логарифм однієї системи, щоб дістати логарифм іншої системи. 3. архіт. Вихідна одиниця виміру, встановлювана для даної архітектурної споруди, що служить мірилом для надання пропорційності всій споруді й окремим її частинам. 4. техн. функціонально завершений вузол апаратури, оформлений конструктивно як самостійний або автономний продукт.

Моль (1) (від лат. moles — маса) - те саме, що й грам-молекула.

Монада (гр. μονάς — одиниця, неподільне) - 1. У старогрецькій математиці — назва одиниці. 2. У ряді філософських ситем (напр., у піфагорейців) одиничність як один з принципів буття. 3. У філософії Готфріда Лейбніца — одна з неподільних духовних сутностей, що лежить в основі буття.

Монжю (фр., від підійматися і сік) - герметична посудина для переміщення рідин стиснутим повітрям; монтежю.

Монітор (2) (англ., букв. — показ, демонстрування) - пристрій для виведення інформації, який забезпечує візуальне представлення даних у зручній для сприйняття людиною формі.

Моніторинг (англ. з лат. той, що контролює) - наукові, технічні, технологічні, організаційні заходи, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденціями розвитку природних і техногенних процесів.

Монокуляр (мон(о)... і окуляр) - оптичний прилад (підзорна труба), в який дивляться одним оком.

Моном (мо(но)... і ...ном) - в математиці — одночлен (пор. біном, поліном).

Мунц-метал - мідноцинковий сплав з домішками свинцю (свинцевиста латунь). Застосовують у виробництві труб, дроту. Від прізвища англійського металознавця Г. Мунца.

Нанотехнологія (англ. nanotechnology від гр. νάνος — крихітний і англ. technology — технологія) - міждисциплінарна область фундаментальної і прикладної науки, в якій вивчаються закономірності фізичних і хімічних систем розміром порядка декількох нанометрів хоча б в одному з лінійних вимірів; наномолекулярні технології.

Ніобій (вл. нім. Niobium) - хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; сірий блискучий метал. Н. та його сплави застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, вакуумній техніці, хімічному апаратобудуванні тощо. Названий в 1844 році Генріхом Розе на честь персонажа грецької міфології Ніоби, доньки Тантала.

Ніобіт (нім. Niobit) - мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного або бурувато-чорного кольору. Руда ніобію. Інша назва — колумбіт.

Номограма (гр. νομοσ — закон і ...грама) - спеціальний кресленик, який зображує функціональну залежність між певними величинами; використовують для розв'язування певного типу задач обчислювального характеру.

Ноу-хау (англ. know how — знати як) - 1. Знання та практичний досвід технічного, комерційного, управлінського та іншого характеру, які є комерційною цінністю, можуть бути запроваджені на практиці і не забезпечені патентним захистом. Н.-х. можуть включати в себе комерційні таємниці, незапатентовані технологічні процеси, інформацію виробничого і торгового характеру, недоступну широкій публіці. 2. Форма обміну фахівцями, технічною документацією, рекомендаціями щодо впровадження й використання технічних досягнень.

Ноутбук (англ. notebook — записник) - портативний персональний комп'ютер, в корпусі якого об'єднані типові компоненти комп'ютера, включаючи дисплей, клавіатура і пристрій вводу даних, а також акумуляторні батареї.

Нуль (лат. nullus — ніякий) - 1. Цифра і число 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його у десять разів; оник, зеро. 2. Умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.). 3. заст. Найнижчий бал оцінки знань, поведінки. 4. перен. Те, що не має ніякої цінності і значення; ніщо, нікчемність.