Грунтови (гол.) - парусинові стрічки або трос, що облягають підвішену шлюпку й запобігають її розхитуванню.

Дейдвуд (англ., букв.- сухостійна деревина) - підводний край корми, що лежить між ахтерштевнем і кілем. У Д. проходить труба, через яку гребний вал виходить назовні.

Дракар (норв. Drakkar від давньосканд. Drage — «дракон» і Kar — «корабель) - довгий (35-60м) вузький дерев'яний корабель вікінгів з високо заломленим носом і кормою. Кораблі приводилися в рух веслами, а пізніше — рейковим вітрилом. Великі Д. мали до 35 пар весел і розвивали швидкість до 10-12 вузлів.

Дрейф (гол., гнати, плавати) - 1. Переміщення судна від діяння хвиль, вітру тощо. 2. Д. нульового рівня — зміна в часі величини вихідної напруги, що її визначають, коли немає корисного вхідного сигналу.

Дрифтер (від англ. drift — дрейф) - 1. Невелике судно для лову риби плавними сітками. Під час лову дрейфує. 2. Вітрило великого розміру (стаксель), що використовується при слабкому вітрі.

Екіпаж (фр.) - 1. Ресорний візок. 2. Особовий склад, який обслуговує корабель, літак, танк. 3. Берегова військова частина(флотський Е.), що служить для поповнення флотських команд.

Ель-Ніньйо (ісп. el nino — хлопчик) - тепла сезонна течія поверхневих вод пониженої солоності в східній частині Тихого океану.

Жвака-галс (гол.) - короткий відрізок ланцюга, що з'єднує кінець якірного ланцюга з корпусом корабля.

Зейль (гол.) - корабельне вітрило.

Зеніт (фр., від араб., земт, букв. — шлях, напрям) - 1. Найвища точка неба над головою спостерігача; обрій, овид, горизонт, видноколо, виднокруг, крайнебо, небозвід, небокруг, круговид, кругогляд. 2. Точка перетину вертикальної лінії з небесною сферою. 3. перен. Найвищий ступінь, точка чогось; апогей, вершина.

Зефір (гр.) - 1. У давніх греків теплий західний вітер. 2. поет. Легкий теплий вітерець. 3. Тонка бавовняна тканина. 4. Кондитерський виріб — вид пастили. 5. Один з кращих сортів овечої вовни.

Зондем (нім.) - полотно над палубою корабля, що захищає пасажирів від сонця.

Зюйд-вест (гол.) - 1. Південний захід. 2. Південно-західний вітер.

Кабельтов (гол. kabeltouw — якірний канат) - 1. Позасистемна одиниця довжини для вимірювання невеликих відстаней, 0,1 морської милі. 1 К. міжнародний дорівнює приблизно 185,2 м, 1 К. Великобританії = 185,3184 м, , 1 К. США = 219,456 м. 2. Прядивний трос спеціального звивання діаметром 50 — 100 мм.

Каботаж (фр.) - пасажирське чи товарне судноплавство, що здійснюється вздовж узбережжя між портами того самого моря чи різних морів звичайно однієї держави; побережна, надбережна плавба. В межах одного моря — малий К., в межах кількох морів — великий К.; флот прибережного плавання.

Камбуз (гол.) - кухня на кораблі; камбуза.

Каравела (порт. caravela від лат. carabus — корабель, обшитий шкірою від гр. χαραβος — омар) - дво- три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою прямих та косих вітрил, які дозволяли рухатися за будь-якого вітру і здійснювати подорожі на значні відстані. Відомі з XIII ст. По типу парусного спорядження поділяють на К.-латина (косі вітрила на всіх щоглах) і К.-редонда (прямі вітрила на фок- і грот-щоглах, і косе (латинське) вітрило на бізані.

Каракал (тур., чорновухий) - вид хижих ссавців родини котячих. Поширений в пустелях та передгір'ях Африки й Азії. Зовнішньо нагадує рись.

Каторга (від гр. κατεργων — галера (гребне судно)) - 1. Грецьке, пізніше турецьке, гребне судно з трьома рядами весел. 2. У Росії та СРСР — кримінальне покарання у вигляді підневільної праці у віддалених та малонаселених регіонах.

Каюта (гол.) - окреме приміщення на судні для пасажирів або екіпажу, а також для різних службових потреб; кабіна.

Кільсон (англ.) - днищева поздовжня пов'язь (брус) на кораблях без подвійного дна.

Кілювати (гол.) - 1. Нахиляти судно (для ремонту) так, щоб кіль вийшов із води. 2. Покарання (до 18 ст.) зв'язаного матроса протяганням під кілем вітрильного судна з одного борта на другий. Таке катування часто закінчувалося смертю матроса.

Клівер (гол.) - косе трикутне вітрило, що його встановлюють перед передньою щоглою.

Кліпер (англ., від підрізати) - 1. У 19 ст. — вітрильне швидкохідне трищоглове судно. 2. У 19 ст. — вітрильне-гвинтовий швидкохідний військовий корабель. 3. Вітрильно-моторне швидкохідне промислове судно.

Кок (гол.) - кухар на кораблі.

Контрагалс (контра... і галс) - галс, протилежний тому, яким іде зустрічне судно.

Корабель (від гр. κάραβος, κάραβι — судно) - морехідне судно, яке має озброєння та інші технічні засоби для виконання бойових завдань, має військовий екіпаж і входить до складу військово-морських сил. В українській військово-політичній і науково-технічній лексиці щодо суден цивільного флоту (рибальських, вантажних, пасажирських та інших) термін К. не вживається.

Корсар (фр. corsaire від іт. corsaro — гонитва) - морський розбійник, що з дозволу верховної влади воюючої держави захоплював торгові кораблі ворога ( а іноді і судів нейтральних держав); капер, приватир.

Крамбол (гол.) - 1. Балка з двома-трьома блоками на зовнішньому кінці для підіймання якоря на корабель; кат-балка. 2. Кран-балка.

Кубрик (гол., букв.- нижня палуба) - 1. Житлове приміщення для команди на суднах. 2. Одна з палуб парусного військового корабля.

Лаг (англ. lag від гол. log) - 1. Навігаційний прилад для вимірювання швидкості руху судна або пройденого ним шляху. 2. Борт судна. 3. Розрив у часі між подією і проявом її результату. Л. інвестиційний — розрив у часі між здійсненням інвестицій і їх окупністю. 4. Відрізок часу використання винаходу, який не приносить ефекту. 5. розм. Затримка у часі.

Лаглінь (гол.) - тонкий трос (лінь), що з'єднує поплавок простого лага з котушкою.

Лагуна (іт. laguna від лат., озеро) - 1. Невеликий за площею мілководний природний басейн, відокремлений від моря неширокою смугою суходолу або сполучений з ним вузькою протокою. 2. Внутрішня водойма коралових островів (атолів).

Леєр (гол.) - туго натягнутий і закріплений обома кінцями трос (вірьовка), призначений для оберігання людей від падіння за борт, для встановлення косих вітрил, просушування білизни тощо.

Лібурна (лат. liburna) - староримське легке вітрильне військове судно з двома рядами весел, вузьке і довге (близько 30 м у довжину і 5м у ширину), водотоннажністю до 80 т.

Лімберс (англ.) - канал між кільсоном і першим поясом внутрішньої обшивки суден, яким трюмна вода стікає у водозбірний колодязь. Інша назва — лімбербордовий канал.

Ліхтер (гол. lichter — полегшувач) - вантажне, переважно несамохідне, однотрюмне морське судно типу баржі для безпричальних вантажних операцій при навантаженні або розвантаженні на рейді суден, які не можуть зайти в порт з причини великої осадки та стати до причальної стінки.

Лот (1) (гол.) - прилад для вимірювання глибини моря, річки тощо з борта судна; глибомір, оливниця.

Льє (фр., від лат.) - старовинна французька одиниця відстані (4,444 км, або 5,555 км), яка становить 1/25° або 1/20° дуги земного меридіана.

Люгер (англ. lugger, фр. lougre) - невелике дво- або трищоглове вітрильне судно з рейовим оснащенням; логер.

Марс (2) (гол.) - майданчик на верхівці щогли. Служить для спостережень, кріплення блоків вантажних стріл тощо.

Меридіан (лат., полуденний) - 1. М. географічний — уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі; меридіани з паралелями утворюють градусну сітку. 2. М. небесний — велике коло небесної сфери, яке проходять через полюси світу й зеніт. 3. М. магнітний — лінія, що є проекцією силової лінії магнітною поля Землі на земну поверхню.

Миля (від лат. milia passuum — тисяча подвійних кроків) - позасистемна міра віддалі, яка в різних країнах становить від 0,52 до 11,2 км. М. статутна — 1609 м, М. морська — довжина однієї мінути дуги земного меридіана — 1652 м. М. морська міжнародна — 1852 м, М. морська англійська — 1853 м., М. турецька (коротка) — 1670 м, М. козацька (довга) — 8350 м, М. російська (7 вест) — 7468 м.

Мідль (гол., англ., найбільша ширина судна) - поперечний переріз судна в найширшому місці; мідель.

Мол (іт. molo від лат. moles — маса) - захисна споруда в порту у вигляді стіни чи дамби, що виступає у море.

Мусон (фр., від араб., маусім — пора року) - вітер сезонного характеру, який дме в нижніх шарах тропосфери і регулярно, двічі на рік (взимку та влітку) змінює напрям на протилежний — улітку дме з океану на материк, а взимку — з материка на океан.

Мушкель (нім.) - дерев'яний молоток, яким конопатять дерев'яні судна, палуби тощо.

Наварх (гр.) - в Стародавній Греції начальник флоту.

Навігація (лат., судноплавство, мореплавство) - 1. Розділ науки про судноводіння, основні завдання якого — вибір найвигіднішого шляху, проведення ним судна тощо. 2. Період, в який судноплавство на різних морях і річках можливе.

Надир (араб.) - точка небесної сфери, протилежна зеніту.

Нактоуз (гол. nachthuis — нічний дім) - металева (із спеціального немагнітного сплаву) або дерев'яна шафа, у верхній частині якої встановлено корабельний компас.

Оверштаг (гол.) - поворот вітрильного судна, що переходить на другий галс проти вітру.

Ост (нім.) - 1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології. 2. Східний вітер. 3. Один з чотирьох головних румбів у компасі, які ділять горизонт на чотири частини.

Пасат (нім., гол.) - постійний вітер у тропічних широтах земної кулі, найчіткіше виявлений над океанами.

Перископ (гр., дивлюсь навкруги) - оптичний прилад (труба з дзеркалами, призмами) для оглядання місцевості з укриттів, танків, поверхні моря з підводних човнів, а також для спостереження за процесами у високотемпературних, іонізаційних камерах тощо.

Пінас (гол. pinas від лат. pinus — сосна) - вітрильно-гребне судно невеликої осадки, поширене у в XVI-XVIII ст. Використовувалось у мілководних акваторіях для перевезення вантажів, військових операцій, переслідування, патрулювання, супроводження кораблів вищого класу.

Пірат (лат., з гр., грабіжник, від намагаюсь захопити) - 1. Морський грабіжник; розбійник, корсар. 2. Особа, що порушує закони про авторські права щодо інтелектуальної власності. 3. В широкому розумінні — той, хто грабує, винищує і т. ін., поводить себе, як розбійник; бандит, гангстер.

Рангоут (гол. rangout — букв. кругле дерево) - сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідйомних пристроїв і т. ін.

Рандеву (фр. rendez-vous букв.- приходьте) - 1. Наперед умовлене побачення, призначене на певний час і в певному місці. 2. У морському флоті — обумовлене місце зустрічі кораблів, що плавають нарізно, а також сама зустріч.

Рейдер (англ., від нападати) - військовий корабель, що виконує самостійні завдання з метою знищення морських транспортних засобів противника.

Рея (гол. ra) - металевий чи дерев'яний брус, прикріплюваний до щогли або стеньги судна для поставлення прямих вітрил або кріплення фалів сигнальних фігур.

Риф (1) (нім. Riff — ребро) - 1. Пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді, що утворюється внаслідок руйнування скелястих берегів або нагромадження скелетів коралів (кораловий Р.), молюсків тощо. 2. Прийом мелодійної техніки джазу, що полягає в багаторазовому повторенні групою інструментів короткої мелодійної фрази.

Риф (2) (гол., мор.) - поперечний ряд протягнутих крізь вітрила зав'язок, за допомогою яких можна зменшувати площу вітрила; "брати рифи" — зменшувати площу вітрил при сильному вітрі.

Рифити (гол.,англ.) - брати рифи, зменшувати площу вітрила.

Ролкер (від англ. roll — котити) - судно для перевезення колісної техніки (автомобілів, вагонів і т. п.), які завантажуються горизонтально через апарель.

Ростра (від лат. rostrum — ніс корабля ) - 1. Таран з металевим наконечником на носовій частині військових кораблів часів Стародавнього Риму; застосовувався для нанесення ударів кораблю супротивника. Як правило, споруджувався у вигляді голови якоїсь тварини. 2. Ораторська трибуна на римському форумі, прикрашена носами ворожих кораблів, захоплених римлянами в ході Латинської війни 340 — 338 рр. до н. е.

Ростри (гол., грати) - 1. Сукупність запасних рангоутних дерев на парусному судні. 2. Частина палуби середньої надбудови у вигляді платформи, на якій розміщують шлюпки.

Рубка (гол., каюта) - 1. Закрите приміщення на верхній палубі (чи в надбудові над нею), стіни якого не дотикаються до бортів судна. 2. Назва різних спеціальних приміщень (напр., Р. радіостанції, радіорубка).

Спонсон (англ. sponson) - 1. морськ. Ділянка верхньої палуби судна, що виступає за лінію борта; бортовий виступ. 2. морськ. Насадка на дно глісуючого судна, що утворює додаткову утримуючу поверхню. 3. морськ. Бортовий поплавок катамарану. 4. військ. Виступ на борту броньованиої машини.

Стаксель (нім. Stagsegel) - основне косе трикутне вітрило, яке підіймають по штагу або леєру попереду фокщогли або між іншими щоглами. Вітрильне судно з кількома щоглами може нести С. на кожній щоглі.

Тайм-чартер (англ., від строк і привілей, закон) - договір про оренду морського судна на певний строк.

Тайм-шит (англ., від час і аркуш, відомість) - судновий документ на вантажні операції, що його складають в іноземних портах.

Тайфун (англ., з кит. тай-фунг або гр., вихор) - сильний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану; тропічний циклон великої сили.

Такелаж (гол.) - загальна назва всіх снастей на судні.

Талреп (гол.) - пристрій для натягування снастей такелажу.

Танкер (англ. tank — бак, цистерна) - судно для перевезення рідких вантажів без тари.

Тартана (фр. tartane) - невелике (до 25 м у довжину і 5 м у ширину) однопалубне трищоглове судно. Були поширені до кінця XIX ст. в деяких країнах Середземномор'я.

Твіндек (англ.) - міжпалубний простір на торговому судні з двома або більше палубами. На Т. розташовані пасажирські або вантажні приміщення.

Термобатиграф (від гр. θερμός — теплий. гр., глибина і гр. γράφω — пишу) - судновий прилад для реєстрації розподілу температури води за глибиною. Використовують в океанографічних дослідженнях.

Термотанк (від гр. θερμός — теплий і танк) - пристрій на судні для вентиляції з одночасним підігріванням або охолоджуванням повітря.

Тир (2) (гол.) - суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут.

Тонна (фр. tonne з кельт. tunne) - 1. Одиниця маси. У метричній системі дорівнює 1000 кг. Англійська імперська Т. (довга Т.) дорівнює близько 1016,0469088 кг, англійська суднова Т. — близько 907,185 кг. 2. Американська (коротка Т.), дорівнює 907.18474 кг. 3. Реєстрова тонна — міра об'єму морських торговельних суден (близько 2,83 м³). 4. Фрахтова Т. — одиниця виміру розміру фрахту, тобто плати власнику транспортних засобів за надані їм послуги з перевезення вантажів або пасажирів. Залежно від виду вантажу в тоннах фрахтових оцінюється або його обсяг, або його вага. Для легких об'ємних вантажів дорівнює 40 кубічних футів або 1,12 м³; для важких, малооб'ємних вантажів рівна англійській Т. або 2240 торговим фунтам або 1016,0469088 кг.

Тонна-миля (тонна і миля) - одиниця виміру транспортної роботи морського судна.

Тоннаж (фр.) - водотоннажність (вантажність) у тоннах судна або групи суден.

Топ (1) (гол.) - верхній кінець вертикальних рангоутних дерев, напр., щогли, стеньги тощо.

Топенант (гол.) - снасть для підтримування й піднімання горизонтальних і похилих рангоутних дерев.

Топсель (гол.) - невелике рейкове вітрило, що його піднімають над іншим рейковим або косим вітрилом.

Топтимберс (англ., від верхівка і балка) - верхня частина шпангоута на дерев'яному судні.

Торнадо (ісп. tornado — заворот) - атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі і поширюється вниз, часто до самої поверхні землі, у вигляді хмарного рукава висотою до сотень метрів; смерч.

Траверс (1) (фр., від лат., поперечний) - 1. Напрям, перпендикулярний до курсу судна або до його діаметральної площини. 2. У фортифікації — поперечне укриття в окопах, траншеях і ходах сполучення. 3. Штучна споруда у вигляді дамби, яка йде від берега до глибокого місця в руслі ріки. Служить для захисту берега від течії, що утворюється при високому рівні води. 4. Боковий рух коня головою до стінки манежу.