Абісаль
зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.
Абісальний
глибоководний; А-на зона — те саме, що й абісаль; А-ні відклади — найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади — складаються переважно з скелетних частин планктонних організмів, дрібних мінеральних частинок (принесених морськими течіями і вітрами), космічного пилу, продуктів підводного вивітрювання та глибоководного хімічного осадження; вкривають майже 90% площі дна Світового океану, представлені мулом і глибоководною червоною глиною.
Абісоліти
глибинні породи.
Абісопеліти
всі види осадочних відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м.
Абразія
1. геол. Руйнування берегів водойм хвилями. 2. мед. Вискоблювання (слизової оболонки матки, ямочки зуба тощо).
Авідин
білок глікопротеїдної природи, який міститься у білковій масі курячих яєць.
Австралопітек
група викопних вищих приматів, близьких до предкової форми людини. Кістки А. вперше були виявлені в пустелі Калахарі (Південна Африка ) в 1924 р. А. прийнято вважати предком всіх двоногоходячих мавп, з об'ємом мозку до 880 см3. Рід А. (Australopithecus) вважається пращуром щонайменше двох груп гомінідів: парантропів і людей.
Агат
твердий мінерал класу силікатів, напівкоштовний кварцевий камінь, який використовується для прикрас, а також для виготовлення хімічного посуду. Від назви ріки Агатес (нині Дірілло) на Сицилії, де грецьким вченим Теофрастом у III ст. до н. е. він був знайдений.
Адамант
дорогоцінний камінь, алмаз, діамант.
Адапіс
рід викопних ссавців роду лемуроподібних. Відомі з еоценових вікдладів кайнозою у Швейцарії, Франції і Англії.
Акумулювання
акумуляція; 1. Нагромадження, збирання, напр. А. енергії. 2. геол. Процеси нагромадження на поверхні Землі і на дні водних басейнів мінеральних речовин та органічних решток. 3. А. капіталу — нагромадження капіталу, залучення його до банків.
Акумуляція
1. Нагромадження, збирання, напр. А. енергії. 2. геол. Процеси нагромадження на поверхні Землі і на дні водних басейнів мінеральних речовин та органічних решток. 3. А. капіталу — нагромадження капіталу, залучення його до банків. 4. перен. Нагромадження, напр., ідей.
Алеврит
дрібнозерниста пухка осадочна гірська порода, за розмірами уламків (0,1 — 0,01 мм) проміжна між глинами та піском (мул, лес).
Алевроліт
тверда гірська порода, зцементований алеврит.
Александрит
мінерал, дорогоцінний камінь, різновид хризоберилу. Склад BeAl2O4 з домішками хрому; твердість 8,5. При денному світлі А. темно-зелений, при штучному — темно-червоний. Зустрічається окремими кристалами і зростками в пегматитових жилах і в зоні контакту на Уралі, в Бразилії, на Цейлоні і Мадагаскарі.
Аметист
мінерал класу силікатів, прозорий фіолетовий різновид кварцу. Дорогоцінний камінь.
Амфіболи
група породоутворюючих мінералів класу силікатів, кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію й лугів.
Англезит
мінерал класу сульфатів, сірчанокислий свинець. Колір білий з різними відтінками, синій а алмазним блиском. Руда свинцю. Від назви о. Англсі у Великобританії.
Андалузит
мінерал класу силікатів, білого, сірого, рожевого або зеленого кольорів. Використовують як вогне- та кислототривкий матеріал, прозорий А. — як дорогоцінний камінь. Від назви провінції Андалузії в Іспанії.
Анкілозавр
великий динозавр крейдяного періоду з групи зауроподів з тілом, вкритим кістяним панцирем з різко вигнутими назовні ребрами.
Антропоген
антропоген; сучасний період геологічної історії Землі, останній період кайнозою, розпочався 600 тис. — 1 млн. (за ін. даними, 2,5 — 3,5 млн.) років тому. Відклади цього періоду становлять антропогенову систему. Інша назва четвертинний період.
Апатозавр
динозавр з групи зауроподів; жив у Юрський період. Інша назва — бронтозавр.
Апофіз
1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки. 2. бот. Виріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки. 3. геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи.
Арагоніт
мінерал класу карбонатів, різновид карбонату кальцію, білого, світло-зеленого або світло-фіолетового кольору. Входить до складу перламутру черепашок більшості молюсків. Від назви області Арагон в Іспанії.
Аридизація
зменшення зволоженості територій і спричинене цим скорочення біологічної продуктивності екосистем; опустелювання. Інша назва — ксеротизація.
Архантропи
заст. найдавніші викопні люди (пітекантроп, синантроп, атлантроп, олдувайська людина, гейдельберзька людина та інші). Сучасна назва — Homo erectus — людина прямоходяча. Кісткові залишки А. знайдені в Азії, Африці, Європі. Час їх існування — 2,8 млн. — 350 тис. років тому. Ранні А. виготовляли грубі кам'яні знаряддя, основні заняття — полювання і збиральництво; форма суспільної організації — первісне людське стадо. Мовне спілкування знаходилося на початковій стадії розвитку. А. являють собою початковий етап процесу антропогенезу, що призвів до виникнення палеоантропів (неандертальців).
Архейська ера
Найдавніша ера в історії Землі, нижній підрозділ докембрію. Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн. років тому. Верхня вікова межа датується близько 2600—2800 млн. років тому. А. е. поділяється на чотири ери: Неоархей, Мезоархей, Палеоархей, Еоархей. Відклади, що утворилися протягом А. е., становлять архейську групу. Інша назва — азойська ера.
Архелон
гігантська, найбільша із задокументованих, морська черепаха крейдяного періоду довжиною до 4,6 м, вагою до 2,2 тонн і розмахом ласт до 5 метрів. За життя панцир був покритий товстою шкірою.
Археорніс
археоптерикс; викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий з рептиліями, від яких він походить. Інша назва — первоптах довгохвостий.
Базальний
основний, належний до основи (бази); розташований біля основи або звернений до неї.
Базальт
виливна магматична гірська порода чорного або темно-сірого кольору. Складається з плагіоклазу, піроксену, магнетиту та ін. Будівельний матеріал, сировина для кам'яного литва.
Базаніт
магматична гірська порода, що складається з плагіоклазу, олівіну, авгіту, а також лейциту, нефеліну. Використовують для кам'яного литва та як облицьовувальний матеріал.
Базис
1. Основа, опора, фудамент, база. 2. геод. Основна, точно виміряна на місцевості лінія, за якою визначають довжину інших ліній і роблять обчислення. 3. геол. Б. ерозії — рівень басейну, в який впадає водний потік. До загального (або головного) Б. ерозії належить Світовий океан, до місцевого (або тимчасового) проточні озера, місця впадіння притоки в головну річку. 4. Б. економічний — сукупність виробничих відносин певного суспільства, що відповідають характерові й певному рівневі розвитку продуктивних сил.
Базифікація
передбачуваний процес перетворення континентальної земної кори на океанічну.
Балка
степовий пологий яр.
Батіаль
глибинна зона моря (від 200 до 2000 м глибини). Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами.
Батіальний
глибоководний. 1. Б-а зона — те саме, що й батіаль. 2. Б-і відклади — морські відклади, що залягають на глибині 200 — 2000 м, переважно мул.
Бедленд
різко розчленований низькогірний рельєф із заплутаною мережею ярів та вузьких гребенів; важко прохідні й непридатні для землеробства землі.
Белемніти
викопні головоногі молюски.
Беміт
мінерал класу окисів і гідроокисів, моногідрат алюмінію. Прозорий, безбарвний. Входить до складу бокситів. Від прізвища німецького мінералога І. Бема.
Бенетити
група (порядок) викопних деревовидних голонасінних рослин, близьких до сучасних саговників. Існували за мезозою. Від прізвища англійського ботаніка Дж. Беннета.
Бенталь
дно та придонний шар води, заселені організмами, бентосом.
Берил
мінерал класу силікатів, жовто-зеленого, зеленувато-блакитного, рожевого кольору. Руда берилію, прозорі відміни (смарагд, аквамарин та ін.) дорогоцінне каміння.
Бертрандит
мінерал класу силікатів, продукт руйнування берилу. Руда берилію. Від прізвища французького мінералога Е. Бертрана.
Біметасоматоз
процес заміщення одних мінералів або гірських порід іншими зі зміною хімічного складу, що відбувається під час взаємодії двох порід за участю постмагматичних розчинів.
Біогенез
одна з теорій походження життя на Землі, за якою зародки істот були занесені з інших небесних тіл.
Біогеносфера
сфера виникнення життя; являє собою оболонку на планетах, у межах якої створюються умови, сприятливі для розвитку матерії, аж до виникнення вищих її форм.
Біозона
сукупність геологічних відкладів, що характеризується наявністю в них будь-якої однієї систематичної групи викопних організмів (виду, роду, родини).
Біоліти
гірські породи, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки толю).
Біосфера
оболонка Землі, яку заселяють живі організми.
Біоценоз
історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування (біотоп). Інша назва — ценоз.
Бірюза
мінерал класу фосфатів, переважно блакитного або зеленого кольорутуркус; коштовний камінь, як правило, блакитного чи зеленого кольору.
Блок-діаграма
перспективне зображення ділянки земної поверхні разом з розрізом земної кори.
Бока
отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження.
Боксит
осадочна гірська порода, що складається в основному з гідроокисів алюмінію, а також окису заліза та різних домішок. Основна руда алюмінію. Від назви місцевості Ле-Бо на півдні Франції.
Больсони
западини в міжгірних пустелях Північної Америки.
Борати
група мінералів, що є солями різних борних кислот. Використовують у хімічній, паперовій, склоробній промисловості.
Борацит
мінерал класу боратів, безбарвний або білий з сірим, блакитним, жовтуватим та іншими відтінками. Використовують для одержання бури та інших борних препаратів.
Борніт
мінерал класу сульфідів, колір від мідно-червоного до бурого. Багата мідна руда. Від прізвища австрійського мінералога І. Борна.
Бранерит
мінерал, уранова, торієва та інші солі титанових кислот; чорного кольору. Руда урану. Від прізвища американського геолога Дж. Браннера.
Брахіантикліналь
коротка антиклінальна складка гірських порід. В плані має овальну форму. Всередині залягають більш давні породи. Падіння верств спрямоване від центра.
Брахіозавр
рід велетенських плазунів з групи рослиноїдних динозаврів, що жив у мезозойську еру (пізня юра, рання крейда). Важив приблизно 30-50 тон, досягав 26м завдовжки і 16м заввишки. Б. жили на території Північної Америки і Африки (Танзанія).
Брахісинкліналь
коротка синклінальна складка гірських порід. В плані має овальну форму. Всередині залягають порівняно молоді породи. Падіння верств спрямоване до центра.
Бреггерит
мінерал, різновид уранініту. Названо у 1884 році на честь норвезького мінералога і петролога Вольдемара Бреггера.
Брекчія
великоуламкова зцементована гірська порода.
Бронтозавр
викопний плазун з групи динозаврів виду ящеротазових родини Диплодокові. Був поширений за мезозою (у кінці юрського періоду). Інша назва — алатозавр.
Брукіт
мінерал класу окисів та гідроокисів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.
Брусит
мінерал класу окисів та гідроокисів, білого або зеленуватого кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію. Від прізвища американського мінералога А. Бруса.
Бурноніт
мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору; непрозорий. Руда свинцю й міді. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона.
Вад
мінеральна суміш, що складається переважно з гідроокисів марганцю. Чорного, чорно-коричневого кольору. Марганцева руда.
Ванадати
група мінералів — солей ванадієвої кислоти (ванадиніт, карнотит та ін.). Є рудами ванадію, рідше — урану.
Ванадиніт
мінерал класу фосфатів, жовтого, червоного, бурого кольору. Рідкісний. Значні скупчення використовують як руду ванадію.
Варіоліт
вулканічна гірська порода, що містить численні кульки — варіоли.
Вашгерд
пристрій (похилий стіл), де промивають цінні руди, особливо золотоносні піски.
Везувіан
мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого, бурого, зеленого кольорів із скляним блиском. Виробний камінь. Від назви вулкану Везувію в Італії.
Веркблей
свинець, що його одержують при виплавці свинцевих руд або рудних агломератів; складається з свинцю і домішок міді, сурми, олова та інших металів.
Вермікуліт
мінерал класу силікатів, переважно бурого, жовтого кольору. Використовують як термо- та звукоізоляційний матеріал, для поліпшення структури грунтів тощо.
Вілеміт
мінерал класу силікатів, безбарвний, іноді зеленувато-жовтого або червонуватого кольору. Руда цинку. Використовують також при виготовленні флуоресцентних екранів. Від імені голландського короля Віллема І.
Віргація
розгалуження; В. складок — віялоподібне розгалуження складок гірських порід.
Вісмутин
мінерал класу сульфідів, сірчистий вісмут; непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском. Вісмутова руда.
Вітерит
мінерал класу карбонатів, вуглекислий барій, безбарвний, білого або жовтуватого кольору. Використовують для одержання барію та його сполук, як білу фарбу. Від прізвища англійського мінералога В. Вітерінга.
Вітрофір
назва виливних гірських порід, що складаються з вулканічного скла з невеликою домішкою інших мінералів.
Вулкан
1. У римській міфології — бог вогню, чия кузня була на однойменному острові, звідки й назва. 2. Геологічне утворення, переважно у формі конусоподібної гори з кратером на вершині, через який відбувається виверження лави, гарячих газів, попелу; розрізняють діючі й згаслі В.
Вулканізм
сукупність явищ, пов'язаних з утворенням і діяльністю вулканів.
Вулканіт
будівельний матеріал, суміш діатоміту або вулканічного попелу, гашеного вапна і азбесту. Застосовують переважно для ізоляції промислового устаткування.
Вулканогенний
пов'язаний походженням з діяльністю вулканів.
Вулканологія
розділ геології, що вивчає причини утворення вулканів, розвиток їх, закономірності розміщення на земній поверхні, будову й склад продуктів виверження.
Габро
магматична гірська порода, що складається переважно з плагіоклазу й піроксену, чорного, темно-зеленого кольору. Використовують як будівельний та облицьовувальний матеріал.
Гагат
різновидність кам'яного вугілля, чорного кольору з матовим блиском. Використовують у ювелірній справі.
Гадрозавр
найбільший представник двоногих травоядних динозаврів. У висоту досягав 10-12 метрів, жив у крейдяний період. Інша назва — качконосий динозавр.
зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.
Абісальний
глибоководний; А-на зона — те саме, що й абісаль; А-ні відклади — найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади — складаються переважно з скелетних частин планктонних організмів, дрібних мінеральних частинок (принесених морськими течіями і вітрами), космічного пилу, продуктів підводного вивітрювання та глибоководного хімічного осадження; вкривають майже 90% площі дна Світового океану, представлені мулом і глибоководною червоною глиною.
Абісоліти
глибинні породи.
Абісопеліти
всі види осадочних відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м.
Абразія
1. геол. Руйнування берегів водойм хвилями. 2. мед. Вискоблювання (слизової оболонки матки, ямочки зуба тощо).
Авідин
білок глікопротеїдної природи, який міститься у білковій масі курячих яєць.
Австралопітек
група викопних вищих приматів, близьких до предкової форми людини. Кістки А. вперше були виявлені в пустелі Калахарі (Південна Африка ) в 1924 р. А. прийнято вважати предком всіх двоногоходячих мавп, з об'ємом мозку до 880 см3. Рід А. (Australopithecus) вважається пращуром щонайменше двох груп гомінідів: парантропів і людей.
Агат
твердий мінерал класу силікатів, напівкоштовний кварцевий камінь, який використовується для прикрас, а також для виготовлення хімічного посуду. Від назви ріки Агатес (нині Дірілло) на Сицилії, де грецьким вченим Теофрастом у III ст. до н. е. він був знайдений.
Адамант
дорогоцінний камінь, алмаз, діамант.
Адапіс
рід викопних ссавців роду лемуроподібних. Відомі з еоценових вікдладів кайнозою у Швейцарії, Франції і Англії.
Акумулювання
акумуляція; 1. Нагромадження, збирання, напр. А. енергії. 2. геол. Процеси нагромадження на поверхні Землі і на дні водних басейнів мінеральних речовин та органічних решток. 3. А. капіталу — нагромадження капіталу, залучення його до банків.
Акумуляція
1. Нагромадження, збирання, напр. А. енергії. 2. геол. Процеси нагромадження на поверхні Землі і на дні водних басейнів мінеральних речовин та органічних решток. 3. А. капіталу — нагромадження капіталу, залучення його до банків. 4. перен. Нагромадження, напр., ідей.
Алеврит
дрібнозерниста пухка осадочна гірська порода, за розмірами уламків (0,1 — 0,01 мм) проміжна між глинами та піском (мул, лес).
Алевроліт
тверда гірська порода, зцементований алеврит.
Александрит
мінерал, дорогоцінний камінь, різновид хризоберилу. Склад BeAl2O4 з домішками хрому; твердість 8,5. При денному світлі А. темно-зелений, при штучному — темно-червоний. Зустрічається окремими кристалами і зростками в пегматитових жилах і в зоні контакту на Уралі, в Бразилії, на Цейлоні і Мадагаскарі.
Аметист
мінерал класу силікатів, прозорий фіолетовий різновид кварцу. Дорогоцінний камінь.
Амфіболи
група породоутворюючих мінералів класу силікатів, кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію й лугів.
Англезит
мінерал класу сульфатів, сірчанокислий свинець. Колір білий з різними відтінками, синій а алмазним блиском. Руда свинцю. Від назви о. Англсі у Великобританії.
Андалузит
мінерал класу силікатів, білого, сірого, рожевого або зеленого кольорів. Використовують як вогне- та кислототривкий матеріал, прозорий А. — як дорогоцінний камінь. Від назви провінції Андалузії в Іспанії.
Анкілозавр
великий динозавр крейдяного періоду з групи зауроподів з тілом, вкритим кістяним панцирем з різко вигнутими назовні ребрами.
Антропоген
антропоген; сучасний період геологічної історії Землі, останній період кайнозою, розпочався 600 тис. — 1 млн. (за ін. даними, 2,5 — 3,5 млн.) років тому. Відклади цього періоду становлять антропогенову систему. Інша назва четвертинний період.
Апатозавр
динозавр з групи зауроподів; жив у Юрський період. Інша назва — бронтозавр.
Апофіз
1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ кістки. 2. бот. Виріст при основі коробочки деяких мохів; ромбічна площинка над потовщеним кінцем сім'яної луски соснової шишки. 3. геол. Жилоподібне відгалуження магматичного тіла в сусідні гірські породи.
Арагоніт
мінерал класу карбонатів, різновид карбонату кальцію, білого, світло-зеленого або світло-фіолетового кольору. Входить до складу перламутру черепашок більшості молюсків. Від назви області Арагон в Іспанії.
Аридизація
зменшення зволоженості територій і спричинене цим скорочення біологічної продуктивності екосистем; опустелювання. Інша назва — ксеротизація.
Архантропи
заст. найдавніші викопні люди (пітекантроп, синантроп, атлантроп, олдувайська людина, гейдельберзька людина та інші). Сучасна назва — Homo erectus — людина прямоходяча. Кісткові залишки А. знайдені в Азії, Африці, Європі. Час їх існування — 2,8 млн. — 350 тис. років тому. Ранні А. виготовляли грубі кам'яні знаряддя, основні заняття — полювання і збиральництво; форма суспільної організації — первісне людське стадо. Мовне спілкування знаходилося на початковій стадії розвитку. А. являють собою початковий етап процесу антропогенезу, що призвів до виникнення палеоантропів (неандертальців).
Архейська ера
Найдавніша ера в історії Землі, нижній підрозділ докембрію. Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн. років тому. Верхня вікова межа датується близько 2600—2800 млн. років тому. А. е. поділяється на чотири ери: Неоархей, Мезоархей, Палеоархей, Еоархей. Відклади, що утворилися протягом А. е., становлять архейську групу. Інша назва — азойська ера.
Архелон
гігантська, найбільша із задокументованих, морська черепаха крейдяного періоду довжиною до 4,6 м, вагою до 2,2 тонн і розмахом ласт до 5 метрів. За життя панцир був покритий товстою шкірою.
Археорніс
археоптерикс; викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий з рептиліями, від яких він походить. Інша назва — первоптах довгохвостий.
Базальний
основний, належний до основи (бази); розташований біля основи або звернений до неї.
Базальт
виливна магматична гірська порода чорного або темно-сірого кольору. Складається з плагіоклазу, піроксену, магнетиту та ін. Будівельний матеріал, сировина для кам'яного литва.
Базаніт
магматична гірська порода, що складається з плагіоклазу, олівіну, авгіту, а також лейциту, нефеліну. Використовують для кам'яного литва та як облицьовувальний матеріал.
Базис
1. Основа, опора, фудамент, база. 2. геод. Основна, точно виміряна на місцевості лінія, за якою визначають довжину інших ліній і роблять обчислення. 3. геол. Б. ерозії — рівень басейну, в який впадає водний потік. До загального (або головного) Б. ерозії належить Світовий океан, до місцевого (або тимчасового) проточні озера, місця впадіння притоки в головну річку. 4. Б. економічний — сукупність виробничих відносин певного суспільства, що відповідають характерові й певному рівневі розвитку продуктивних сил.
Базифікація
передбачуваний процес перетворення континентальної земної кори на океанічну.
Балка
степовий пологий яр.
Батіаль
глибинна зона моря (від 200 до 2000 м глибини). Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами.
Батіальний
глибоководний. 1. Б-а зона — те саме, що й батіаль. 2. Б-і відклади — морські відклади, що залягають на глибині 200 — 2000 м, переважно мул.
Бедленд
різко розчленований низькогірний рельєф із заплутаною мережею ярів та вузьких гребенів; важко прохідні й непридатні для землеробства землі.
Белемніти
викопні головоногі молюски.
Беміт
мінерал класу окисів і гідроокисів, моногідрат алюмінію. Прозорий, безбарвний. Входить до складу бокситів. Від прізвища німецького мінералога І. Бема.
Бенетити
група (порядок) викопних деревовидних голонасінних рослин, близьких до сучасних саговників. Існували за мезозою. Від прізвища англійського ботаніка Дж. Беннета.
Бенталь
дно та придонний шар води, заселені організмами, бентосом.
Берил
мінерал класу силікатів, жовто-зеленого, зеленувато-блакитного, рожевого кольору. Руда берилію, прозорі відміни (смарагд, аквамарин та ін.) дорогоцінне каміння.
Бертрандит
мінерал класу силікатів, продукт руйнування берилу. Руда берилію. Від прізвища французького мінералога Е. Бертрана.
Біметасоматоз
процес заміщення одних мінералів або гірських порід іншими зі зміною хімічного складу, що відбувається під час взаємодії двох порід за участю постмагматичних розчинів.
Біогенез
одна з теорій походження життя на Землі, за якою зародки істот були занесені з інших небесних тіл.
Біогеносфера
сфера виникнення життя; являє собою оболонку на планетах, у межах якої створюються умови, сприятливі для розвитку матерії, аж до виникнення вищих її форм.
Біозона
сукупність геологічних відкладів, що характеризується наявністю в них будь-якої однієї систематичної групи викопних організмів (виду, роду, родини).
Біоліти
гірські породи, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки толю).
Біосфера
оболонка Землі, яку заселяють живі організми.
Біоценоз
історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування (біотоп). Інша назва — ценоз.
Бірюза
мінерал класу фосфатів, переважно блакитного або зеленого кольорутуркус; коштовний камінь, як правило, блакитного чи зеленого кольору.
Блок-діаграма
перспективне зображення ділянки земної поверхні разом з розрізом земної кори.
Бока
отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження.
Боксит
осадочна гірська порода, що складається в основному з гідроокисів алюмінію, а також окису заліза та різних домішок. Основна руда алюмінію. Від назви місцевості Ле-Бо на півдні Франції.
Больсони
западини в міжгірних пустелях Північної Америки.
Борати
група мінералів, що є солями різних борних кислот. Використовують у хімічній, паперовій, склоробній промисловості.
Борацит
мінерал класу боратів, безбарвний або білий з сірим, блакитним, жовтуватим та іншими відтінками. Використовують для одержання бури та інших борних препаратів.
Борніт
мінерал класу сульфідів, колір від мідно-червоного до бурого. Багата мідна руда. Від прізвища австрійського мінералога І. Борна.
Бранерит
мінерал, уранова, торієва та інші солі титанових кислот; чорного кольору. Руда урану. Від прізвища американського геолога Дж. Браннера.
Брахіантикліналь
коротка антиклінальна складка гірських порід. В плані має овальну форму. Всередині залягають більш давні породи. Падіння верств спрямоване від центра.
Брахіозавр
рід велетенських плазунів з групи рослиноїдних динозаврів, що жив у мезозойську еру (пізня юра, рання крейда). Важив приблизно 30-50 тон, досягав 26м завдовжки і 16м заввишки. Б. жили на території Північної Америки і Африки (Танзанія).
Брахісинкліналь
коротка синклінальна складка гірських порід. В плані має овальну форму. Всередині залягають порівняно молоді породи. Падіння верств спрямоване до центра.
Бреггерит
мінерал, різновид уранініту. Названо у 1884 році на честь норвезького мінералога і петролога Вольдемара Бреггера.
Брекчія
великоуламкова зцементована гірська порода.
Бронтозавр
викопний плазун з групи динозаврів виду ящеротазових родини Диплодокові. Був поширений за мезозою (у кінці юрського періоду). Інша назва — алатозавр.
Брукіт
мінерал класу окисів та гідроокисів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.
Брусит
мінерал класу окисів та гідроокисів, білого або зеленуватого кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію. Від прізвища американського мінералога А. Бруса.
Бурноніт
мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору; непрозорий. Руда свинцю й міді. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона.
Вад
мінеральна суміш, що складається переважно з гідроокисів марганцю. Чорного, чорно-коричневого кольору. Марганцева руда.
Ванадати
група мінералів — солей ванадієвої кислоти (ванадиніт, карнотит та ін.). Є рудами ванадію, рідше — урану.
Ванадиніт
мінерал класу фосфатів, жовтого, червоного, бурого кольору. Рідкісний. Значні скупчення використовують як руду ванадію.
Варіоліт
вулканічна гірська порода, що містить численні кульки — варіоли.
Вашгерд
пристрій (похилий стіл), де промивають цінні руди, особливо золотоносні піски.
Везувіан
мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого, бурого, зеленого кольорів із скляним блиском. Виробний камінь. Від назви вулкану Везувію в Італії.
Веркблей
свинець, що його одержують при виплавці свинцевих руд або рудних агломератів; складається з свинцю і домішок міді, сурми, олова та інших металів.
Вермікуліт
мінерал класу силікатів, переважно бурого, жовтого кольору. Використовують як термо- та звукоізоляційний матеріал, для поліпшення структури грунтів тощо.
Вілеміт
мінерал класу силікатів, безбарвний, іноді зеленувато-жовтого або червонуватого кольору. Руда цинку. Використовують також при виготовленні флуоресцентних екранів. Від імені голландського короля Віллема І.
Віргація
розгалуження; В. складок — віялоподібне розгалуження складок гірських порід.
Вісмутин
мінерал класу сульфідів, сірчистий вісмут; непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском. Вісмутова руда.
Вітерит
мінерал класу карбонатів, вуглекислий барій, безбарвний, білого або жовтуватого кольору. Використовують для одержання барію та його сполук, як білу фарбу. Від прізвища англійського мінералога В. Вітерінга.
Вітрофір
назва виливних гірських порід, що складаються з вулканічного скла з невеликою домішкою інших мінералів.
Вулкан
1. У римській міфології — бог вогню, чия кузня була на однойменному острові, звідки й назва. 2. Геологічне утворення, переважно у формі конусоподібної гори з кратером на вершині, через який відбувається виверження лави, гарячих газів, попелу; розрізняють діючі й згаслі В.
Вулканізм
сукупність явищ, пов'язаних з утворенням і діяльністю вулканів.
Вулканіт
будівельний матеріал, суміш діатоміту або вулканічного попелу, гашеного вапна і азбесту. Застосовують переважно для ізоляції промислового устаткування.
Вулканогенний
пов'язаний походженням з діяльністю вулканів.
Вулканологія
розділ геології, що вивчає причини утворення вулканів, розвиток їх, закономірності розміщення на земній поверхні, будову й склад продуктів виверження.
Габро
магматична гірська порода, що складається переважно з плагіоклазу й піроксену, чорного, темно-зеленого кольору. Використовують як будівельний та облицьовувальний матеріал.
Гагат
різновидність кам'яного вугілля, чорного кольору з матовим блиском. Використовують у ювелірній справі.
Гадрозавр
найбільший представник двоногих травоядних динозаврів. У висоту досягав 10-12 метрів, жив у крейдяний період. Інша назва — качконосий динозавр.