…антроп
в складних словах відповідає поняттю "викопна людина", напр. пітекантроп, синантроп.
…дермія
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра", напр., екзодерма, склеродермія.
…терапія
друга частина складних слів, що означають спосіб лікування, вказаний у першій частині.
…термія
у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "тепло", "жар", напр., гіпотермія.
…томія
в складних словах відповідає поняттю "розтин", напр., нефротомія.
…трофи
в складних словах вказує на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення", напр., автотрофи.
…трофія
в складних словах вказує на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення", напр., гіпертрофія.
…трофний
в складних словах вказує на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення", напр., гетеротрофний.
…урія
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "сеча", напр., гематурія.
…цефал
в складних словах вказує на зв'язок з поняттям "голова", напр., брахіцефалія.
…цефалія
в складних словах вказує на зв'язок з поняттям "голова", напр., брахіцефалія.
…цити
у складних словах відповідає поняттю "клітини", напр., лейкоцити.
…цитоз
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "клітина", напр., лейкоцитоз.
Абабтація
зумовленість ознак організму попередніми поколіннями його виду та їхніми умовами життя; втрата пристосовуваності. Протилежне — адаптація.
Абазія
втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи, з руховими порушеннями нижніх кінцівок (паралічами, гіперкінезами, м'язовими істерії, при рухових розладах нижніх кінцівок і розладі рівноваги. Часто супроводжуєтьсяастазією .
Абартикуляція
зрощення суглобів.
Аберація
1. фіз. Еферична А. — відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки. 2. А. оптичних систем — недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами внаслідок дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо і внаслідок дисперсії світла в лінзах приладів. 3. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного розташування на небозводі викликане рухом Землі по орбіті (річна А.) або її обертанням навколо осі (добова А.). 4. Нечіткість або викривленість зображення що його дають оптичні прилади. 5. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення. 6. Хроматична А. — вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене. 7. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі. 8. Зміна структури хромосом. 9. перен. Помилка, відхилення від істини, збочення.
Аборт
1. Мимовільне або штучне переривання вагітності; передчасні пологи; викидень (природний самоаборт). 2. техн. Припинення виконання комп'ютерної програми внаслідок порушень (збою) в роботі самого комп'ютера.
Абортивний
1. мед. Той, що припиняє розвиток будь-якого процесу, перериває перебіг хвороби, напр., А. метод. 2. біол. Недорозвинутий.
Абразія
1. геол. Руйнування берегів водойм хвилями. 2. мед. Вискоблювання (слизової оболонки матки, ямочки зуба тощо).
Авідин
білок глікопротеїдної природи, який міститься у білковій масі курячих яєць.
Авітаміноз
захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю одного (моноавітаміноз) чи кількох (поліавітаміноз) вітаміну в харчах, які споживає людина. Характерною ознакою А. є порушення різних ланок обміну речовин в організмі, затримка росту, зниження працездатності. Крім того, для кожного виду авітамінозу характерні свої особливості порушення обмінних процесів.
Авран
рід трав'янистих рослин родини ранникових. Росте переважно в помірних широтах; А. лікарський — отруйна рослина, яку застосовують у народній медицині.
Автовакцина
лікувальна бактеріальна вакцина, виготовлена з мікробів, виділених з організму того хворого, для лікування якого цю вакцину застосовують.
Автоінфекція
самозараження організму, як наслідок механічного перенесення збудника хвороби з одного місця організму в інше.
Автопсія
1. Самопізнання через аналіз власних вчинків. 2. Розтин і медичне дослідження трупа.
Агани
1. У стародавніх греків і римлян — бенкети з оргіями. 2. Спільні вечері у християнських громадах 7 ст.
Агар-агар
сухий гідрофільний колоїдний полісахаридний комплекс, одержуваний з морських водоростей екстрагуванням гарячою водою, попередньо обробленою лугами сировини. Зовні А. — прозорі пластинки без кольору та смаку або грубий та дрібний порошок. Не розчиняється в етанолі (95%) та органічних розчинниках; плавиться при 100˚С, при охолодженні твердне. У холодній воді набрякає, але не розчиняється; майже повністю розчиняється у 200 частинах гарячої води при температурі не нижче 90°С. Використовують як поживне середовище для лабораторної культури мікроорганізмів, а також у кондитерському виробництві.
Агнозія
порушення складних форм зорового, слухового, дотикового сприймання тощо в результаті ураження кори головного мозку.
Адаптація
1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища; А. біологічна — пристосування організмів протягом життя багатьох поколінь до змін середовища; А. фізіологічна — швидке пристосування до порівняно короткочасних змін середовища (напр., А. ока — зміна чутливості ока внаслідок зміни освітлення); А. соціальна — пристосування індивіда до умов середовища. 2. Пристосування (полегшення) тексту для погано підготовлених читачів (дітей, іноземців, тих, хто починає вивчати мову).
Аденоїди
хворобливе розростання лімфатичних носоглоткових мигдаликів.
Аденокарцинома
мед. злоякісна пухлина, що розвивається з епітелію залоз; залозистий рак.
Аденома
доброякісна пухлина, що розвивається з епітелію різних залозистих органів (грудної залози та ін.).
Аденомер
кінцевий відділ залоз тварин та людини, в якому виникає секрет, що потрапляє у вивідну протоку.
Адермін
вітамін В,; міститься у дріжджах, пшеничних та рисових висівках, печінці. Нестача А, в їжі спричинює дерматити, анемію, м'язові корчі. Інша назва — піридоксин.
Адинамія
різка втрата сил, виражена м'язова слабість.
Адреналін
фізіол., фарм. виділюваний наднирковими залозами гормоном та нейромедіатор мозкової речовини надниркових залоз. Одержаний синтетичним шляхом А. використовується як лікарський препарат.
Адсорбція
вбирання газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла.
Аероіонізатор
прилад для іонізації повітря, застосовують у медицині.
Аероіонотерапія
лікування іонізованим повітрям.
Аконіт
рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтецевих. Більшість видів отруйні. Поширені в Північній півкулі. Деякі застосовують у медицині, інші — вирощують як декоративні. Інша назва — борець.
Акрокефалія
аномалія форми черепа, при якій голова витягнута вгору, баштоподібна.
Аксон
неврит; 1. Запалення нерва у людини і тварин, що розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння; нейрит. 2. Відросток нервової клітини, по якому проходять нервові імпульси від клітини.
Акупресура
точковий масаж, що здійснюється шляхом натискання на біологічно активні точки тіла людини
Акупунктура
метод лікування голкоуколюванням. Походить з Китаю. Інша назва — голкотерапія.
Акушер
лікар, спеціаліст з надання допомоги жінці під час вагітності, при пологах і у післяродовий період.
Акушерство
1. Галузь медицини, що розробляє заходи лікарської допомоги жінкам під час вагітності, пологів і в післяпологовий період. 2. Діяльність акушера, акушерки.
Аланін
ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі.
Алексикалізм
рід афазії, яка проявляється в семантично-лексичних розладах мови хворого, головним чином у неспроможності правильно називати предмети.
Алерген
чужорідна речовина, що спричинює алергію. А. можуть бути білки, бактерії, лікарські препарати тощо.
Алергія
1. Підвищена чутливість організму тварин і людини до впливів на нього алергенів. Виявляється у вигляді анафілаксії, ідіосинкразії, сироваткової хвороби тощо. 2. перен. Категоричне несприйняття чого-небудь, відраза.
Алергологія
наука, яка вивчає причини виникнення, розвиток, профілактику та лікування алергічних захворювань.
Алое
1. Багаторічна тропічна рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами; столітник. 2. фарм. Сік цієї рослини, який використовують у медицині; сабур.
Алтея
рід багаторічних трав'янистих рослин родини мальвових. Поширені в помірній зоні Європи та Азії. В Україні культивують. Застосовують у медицині та ветеринарії.
Альдози
органічні кристалічні речовини, солодкі на смак. Відіграють важливу фізіологічну роль. Деякі А. є в продуктах харчування (глюкоза); застосовують А. в медицині тощо.
Альдолаза
фермент, що належить до ліаз, які розщеплюють і синтезують міжвуглецеві зв'язки ( — С — С- ). Конденсує альдегіди, від чого й походить назва. У рослин бере участь у фотосинтезі, у тварин — у гліколізі.
Альдостерон
гормон стероїдної природи; виробляється кірковим шаром надниркових залоз, регулює в організмі мінеральний обмін.
Амбулаторія
невеликий лікувально-профілактичний заклад, що надає хворим як в А., так і вдома медичну допомогу лише з основних спеціальностей: терапії, хірургії, стоматології.
Амбулаторний
пов'язаний з амбулаторією; А-не лікування — лікування хворих, що приходять в амбулаторію, поліклініку.
Аменорея
відсутність менструацій.
Амідази
ферменти, що беруть участь в азотистому обміні в організмі. Містяться в тканинах тварин і рослин, в мікроорганізмах.
Амідопірин
лікарський препарат; болезаспокійливий, протизапальний, протиревматичний та жарознижуючий засіб. Інша назва — пірамідон.
Амідування
утворення амідів кислот. А. знешкоджує аміак у тканинах тварин і людини.
Амілази
ферменти, що гідролітично розщеплюють крохмаль і глікоген з утворенням декстринів, мальтози і глюкози. Містяться в організмі тварин і рослин.
Амілацетат
аміловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина. А. є розчинником багатьох органічних сполук.
Амілодекстрин
продукт розщеплення крохмалю.
Амілоїд
1. мед. Скловидна речовина білкового характеру, яка утворюється при амілоїдозі. 2. бот. Запасний полісахарид, що міститься в клітинних оболонках насіння.
Амілоїдоз
одна з форм патологічного порушення білкового обміну в організмі. Інша назва — амілоїдна дистрофія.
Амімія
1. Ослаблення або повна відсутність міміки, що спостерігається при деяких захворюваннях нервової системи. 2. Неспроможність через нервові розлади висловлювати свої думки відповідною мімікою і жестами.
Аміназин
лікарський препарат; застосовують при нервових та психічних захворюваннях, для посилення дії снотворних, наркотичних та багатьох знеболюючих засобів.
Аміни
азотовмісні органічні сполуки, похідні аміаку. Найважливішим А. є анілін. Застосовують у виробництві барвників, лікарських препаратів.
Аміногрупа
одновалентна група — NH2, залишок аміаку. Міститься в амінах, амінокислотах та інших органічних сполуках.
Амінокислоти
амінокарбонові кислоти, органічні сполуки, в молекулі яких одночасно містяться карбоксильні (-СООН) і амінні (-NH2) групи; можуть розглядатися як похідні карбонових кислот, в яких один або кілька атомів водню замінені на амінні групи.
Амінопептидази
група ферментів кишкового соку, що каталізують гідролітичне розщеплення поліпептидів з утворенням вільних амінокислот.
Аміносахари
органічні сполуки, амінопохідні простих сахарів (моносахаридів). Входять до полісахаридів, складних білків, ліпідів, гормонів, антибіотиків.
Амінотрансферази
ферменти з групи трансфераз, які відіграють важливу роль в азотистому обміні в організмі тварин і рослин.
Аміокардія
кволість серцевих м'язів.
Амітоз
прямий поділ ядра клітини, здебільшого шляхом перешнурування, без попередніх структурних змін у його будові.
Амнезія
ослаблення чи втрата пам'яті внаслідок різних уражень головного мозку.
Ампелотерапія
лікування виноградом.
Ампіцилін
лікарський препарат, антибіотик.
Ампула
1. У давніх римлян глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою для зберігання рідини. 2. Скляна посудина з відтягненою вузькою шийкою, яку запаюють після заповнення ліками. 3. анат. Розширена частина деяких трубкоподібних органів.
Ампутація
хірургічна операція, що полягає у повному або частковому відтинанні периферичної частини органа (кінцівки, грудної залози тощо).
Анабіоз
тимчасовий стан деяких живих істот, коли всі життєві процеси в їхньому організмі так уповільнюються, що немає видимих проявів життя. Є пристосуванням до переживання несприятливих умов.
Анаболізм
сукупність хімічних процесів в організмі, спрямованих на утворення складових частин клітини і тканин. А. є одним з циклів обміну речовин і взаємопов'язаний з протилежним процесом — катаболізмом.
Анаболік
лікарський препарат, що прискорює синтез білків в організмі.
Анаболія
зміна ознак дорослих організмів внаслідок додавання нових стадій наприкінці періоду формотворення.
Анаероби
організми, здатні жити без вільного кисню (деякі види бактерій, нижчих рослин).
Аналептик
лікарський препарат для збудження нервової системи, кровообігу та дихання.
Анальгезин
лікарський препарат; жарознижувальний, протизапальний та болезаспокійливий засіб. Інші назви — феназон.
в складних словах відповідає поняттю "викопна людина", напр. пітекантроп, синантроп.
…дермія
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра", напр., екзодерма, склеродермія.
…терапія
друга частина складних слів, що означають спосіб лікування, вказаний у першій частині.
…термія
у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "тепло", "жар", напр., гіпотермія.
…томія
в складних словах відповідає поняттю "розтин", напр., нефротомія.
…трофи
в складних словах вказує на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення", напр., автотрофи.
…трофія
в складних словах вказує на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення", напр., гіпертрофія.
…трофний
в складних словах вказує на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення", напр., гетеротрофний.
…урія
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "сеча", напр., гематурія.
…цефал
в складних словах вказує на зв'язок з поняттям "голова", напр., брахіцефалія.
…цефалія
в складних словах вказує на зв'язок з поняттям "голова", напр., брахіцефалія.
…цити
у складних словах відповідає поняттю "клітини", напр., лейкоцити.
…цитоз
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "клітина", напр., лейкоцитоз.
Абабтація
зумовленість ознак організму попередніми поколіннями його виду та їхніми умовами життя; втрата пристосовуваності. Протилежне — адаптація.
Абазія
втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи, з руховими порушеннями нижніх кінцівок (паралічами, гіперкінезами, м'язовими істерії, при рухових розладах нижніх кінцівок і розладі рівноваги. Часто супроводжується
Абартикуляція
зрощення суглобів.
Аберація
1. фіз. Еферична А. — відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки. 2. А. оптичних систем — недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами внаслідок дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо і внаслідок дисперсії світла в лінзах приладів. 3. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного розташування на небозводі викликане рухом Землі по орбіті (річна А.) або її обертанням навколо осі (добова А.). 4. Нечіткість або викривленість зображення що його дають оптичні прилади. 5. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення. 6. Хроматична А. — вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене. 7. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі. 8. Зміна структури хромосом. 9. перен. Помилка, відхилення від істини, збочення.
Аборт
1. Мимовільне або штучне переривання вагітності; передчасні пологи; викидень (природний самоаборт). 2. техн. Припинення виконання комп'ютерної програми внаслідок порушень (збою) в роботі самого комп'ютера.
Абортивний
1. мед. Той, що припиняє розвиток будь-якого процесу, перериває перебіг хвороби, напр., А. метод. 2. біол. Недорозвинутий.
Абразія
1. геол. Руйнування берегів водойм хвилями. 2. мед. Вискоблювання (слизової оболонки матки, ямочки зуба тощо).
Авідин
білок глікопротеїдної природи, який міститься у білковій масі курячих яєць.
Авітаміноз
захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю одного (моноавітаміноз) чи кількох (поліавітаміноз) вітаміну в харчах, які споживає людина. Характерною ознакою А. є порушення різних ланок обміну речовин в організмі, затримка росту, зниження працездатності. Крім того, для кожного виду авітамінозу характерні свої особливості порушення обмінних процесів.
Авран
рід трав'янистих рослин родини ранникових. Росте переважно в помірних широтах; А. лікарський — отруйна рослина, яку застосовують у народній медицині.
Автовакцина
лікувальна бактеріальна вакцина, виготовлена з мікробів, виділених з організму того хворого, для лікування якого цю вакцину застосовують.
Автоінфекція
самозараження організму, як наслідок механічного перенесення збудника хвороби з одного місця організму в інше.
Автопсія
1. Самопізнання через аналіз власних вчинків. 2. Розтин і медичне дослідження трупа.
Агани
1. У стародавніх греків і римлян — бенкети з оргіями. 2. Спільні вечері у християнських громадах 7 ст.
Агар-агар
сухий гідрофільний колоїдний полісахаридний комплекс, одержуваний з морських водоростей екстрагуванням гарячою водою, попередньо обробленою лугами сировини. Зовні А. — прозорі пластинки без кольору та смаку або грубий та дрібний порошок. Не розчиняється в етанолі (95%) та органічних розчинниках; плавиться при 100˚С, при охолодженні твердне. У холодній воді набрякає, але не розчиняється; майже повністю розчиняється у 200 частинах гарячої води при температурі не нижче 90°С. Використовують як поживне середовище для лабораторної культури мікроорганізмів, а також у кондитерському виробництві.
Агнозія
порушення складних форм зорового, слухового, дотикового сприймання тощо в результаті ураження кори головного мозку.
Адаптація
1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища; А. біологічна — пристосування організмів протягом життя багатьох поколінь до змін середовища; А. фізіологічна — швидке пристосування до порівняно короткочасних змін середовища (напр., А. ока — зміна чутливості ока внаслідок зміни освітлення); А. соціальна — пристосування індивіда до умов середовища. 2. Пристосування (полегшення) тексту для погано підготовлених читачів (дітей, іноземців, тих, хто починає вивчати мову).
Аденоїди
хворобливе розростання лімфатичних носоглоткових мигдаликів.
Аденокарцинома
мед. злоякісна пухлина, що розвивається з епітелію залоз; залозистий рак.
Аденома
доброякісна пухлина, що розвивається з епітелію різних залозистих органів (грудної залози та ін.).
Аденомер
кінцевий відділ залоз тварин та людини, в якому виникає секрет, що потрапляє у вивідну протоку.
Адермін
вітамін В,; міститься у дріжджах, пшеничних та рисових висівках, печінці. Нестача А, в їжі спричинює дерматити, анемію, м'язові корчі. Інша назва — піридоксин.
Адинамія
різка втрата сил, виражена м'язова слабість.
Адреналін
фізіол., фарм. виділюваний наднирковими залозами гормоном та нейромедіатор мозкової речовини надниркових залоз. Одержаний синтетичним шляхом А. використовується як лікарський препарат.
Адсорбція
вбирання газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла.
Аероіонізатор
прилад для іонізації повітря, застосовують у медицині.
Аероіонотерапія
лікування іонізованим повітрям.
Аконіт
рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтецевих. Більшість видів отруйні. Поширені в Північній півкулі. Деякі застосовують у медицині, інші — вирощують як декоративні. Інша назва — борець.
Акрокефалія
аномалія форми черепа, при якій голова витягнута вгору, баштоподібна.
Аксон
неврит; 1. Запалення нерва у людини і тварин, що розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння; нейрит. 2. Відросток нервової клітини, по якому проходять нервові імпульси від клітини.
Акупресура
точковий масаж, що здійснюється шляхом натискання на біологічно активні точки тіла людини
Акупунктура
метод лікування голкоуколюванням. Походить з Китаю. Інша назва — голкотерапія.
Акушер
лікар, спеціаліст з надання допомоги жінці під час вагітності, при пологах і у післяродовий період.
Акушерство
1. Галузь медицини, що розробляє заходи лікарської допомоги жінкам під час вагітності, пологів і в післяпологовий період. 2. Діяльність акушера, акушерки.
Аланін
ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі.
Алексикалізм
рід афазії, яка проявляється в семантично-лексичних розладах мови хворого, головним чином у неспроможності правильно називати предмети.
Алерген
чужорідна речовина, що спричинює алергію. А. можуть бути білки, бактерії, лікарські препарати тощо.
Алергія
1. Підвищена чутливість організму тварин і людини до впливів на нього алергенів. Виявляється у вигляді анафілаксії, ідіосинкразії, сироваткової хвороби тощо. 2. перен. Категоричне несприйняття чого-небудь, відраза.
Алергологія
наука, яка вивчає причини виникнення, розвиток, профілактику та лікування алергічних захворювань.
Алое
1. Багаторічна тропічна рослина з довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами; столітник. 2. фарм. Сік цієї рослини, який використовують у медицині; сабур.
Алтея
рід багаторічних трав'янистих рослин родини мальвових. Поширені в помірній зоні Європи та Азії. В Україні культивують. Застосовують у медицині та ветеринарії.
Альдози
органічні кристалічні речовини, солодкі на смак. Відіграють важливу фізіологічну роль. Деякі А. є в продуктах харчування (глюкоза); застосовують А. в медицині тощо.
Альдолаза
фермент, що належить до ліаз, які розщеплюють і синтезують міжвуглецеві зв'язки ( — С — С- ). Конденсує альдегіди, від чого й походить назва. У рослин бере участь у фотосинтезі, у тварин — у гліколізі.
Альдостерон
гормон стероїдної природи; виробляється кірковим шаром надниркових залоз, регулює в організмі мінеральний обмін.
Амбулаторія
невеликий лікувально-профілактичний заклад, що надає хворим як в А., так і вдома медичну допомогу лише з основних спеціальностей: терапії, хірургії, стоматології.
Амбулаторний
пов'язаний з амбулаторією; А-не лікування — лікування хворих, що приходять в амбулаторію, поліклініку.
Аменорея
відсутність менструацій.
Амідази
ферменти, що беруть участь в азотистому обміні в організмі. Містяться в тканинах тварин і рослин, в мікроорганізмах.
Амідопірин
лікарський препарат; болезаспокійливий, протизапальний, протиревматичний та жарознижуючий засіб. Інша назва — пірамідон.
Амідування
утворення амідів кислот. А. знешкоджує аміак у тканинах тварин і людини.
Амілази
ферменти, що гідролітично розщеплюють крохмаль і глікоген з утворенням декстринів, мальтози і глюкози. Містяться в організмі тварин і рослин.
Амілацетат
аміловий ефір оцтової кислоти, безбарвна рідина. А. є розчинником багатьох органічних сполук.
Амілодекстрин
продукт розщеплення крохмалю.
Амілоїд
1. мед. Скловидна речовина білкового характеру, яка утворюється при амілоїдозі. 2. бот. Запасний полісахарид, що міститься в клітинних оболонках насіння.
Амілоїдоз
одна з форм патологічного порушення білкового обміну в організмі. Інша назва — амілоїдна дистрофія.
Амімія
1. Ослаблення або повна відсутність міміки, що спостерігається при деяких захворюваннях нервової системи. 2. Неспроможність через нервові розлади висловлювати свої думки відповідною мімікою і жестами.
Аміназин
лікарський препарат; застосовують при нервових та психічних захворюваннях, для посилення дії снотворних, наркотичних та багатьох знеболюючих засобів.
Аміни
азотовмісні органічні сполуки, похідні аміаку. Найважливішим А. є анілін. Застосовують у виробництві барвників, лікарських препаратів.
Аміногрупа
одновалентна група — NH2, залишок аміаку. Міститься в амінах, амінокислотах та інших органічних сполуках.
Амінокислоти
амінокарбонові кислоти, органічні сполуки, в молекулі яких одночасно містяться карбоксильні (-СООН) і амінні (-NH2) групи; можуть розглядатися як похідні карбонових кислот, в яких один або кілька атомів водню замінені на амінні групи.
Амінопептидази
група ферментів кишкового соку, що каталізують гідролітичне розщеплення поліпептидів з утворенням вільних амінокислот.
Аміносахари
органічні сполуки, амінопохідні простих сахарів (моносахаридів). Входять до полісахаридів, складних білків, ліпідів, гормонів, антибіотиків.
Амінотрансферази
ферменти з групи трансфераз, які відіграють важливу роль в азотистому обміні в організмі тварин і рослин.
Аміокардія
кволість серцевих м'язів.
Амітоз
прямий поділ ядра клітини, здебільшого шляхом перешнурування, без попередніх структурних змін у його будові.
Амнезія
ослаблення чи втрата пам'яті внаслідок різних уражень головного мозку.
Ампелотерапія
лікування виноградом.
Ампіцилін
лікарський препарат, антибіотик.
Ампула
1. У давніх римлян глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою для зберігання рідини. 2. Скляна посудина з відтягненою вузькою шийкою, яку запаюють після заповнення ліками. 3. анат. Розширена частина деяких трубкоподібних органів.
Ампутація
хірургічна операція, що полягає у повному або частковому відтинанні периферичної частини органа (кінцівки, грудної залози тощо).
Анабіоз
тимчасовий стан деяких живих істот, коли всі життєві процеси в їхньому організмі так уповільнюються, що немає видимих проявів життя. Є пристосуванням до переживання несприятливих умов.
Анаболізм
сукупність хімічних процесів в організмі, спрямованих на утворення складових частин клітини і тканин. А. є одним з циклів обміну речовин і взаємопов'язаний з протилежним процесом — катаболізмом.
Анаболік
лікарський препарат, що прискорює синтез білків в організмі.
Анаболія
зміна ознак дорослих організмів внаслідок додавання нових стадій наприкінці періоду формотворення.
Анаероби
організми, здатні жити без вільного кисню (деякі види бактерій, нижчих рослин).
Аналептик
лікарський препарат для збудження нервової системи, кровообігу та дихання.
Анальгезин
лікарський препарат; жарознижувальний, протизапальний та болезаспокійливий засіб. Інші назви — феназон.