Рік, місце народження та походження дружини вбитого древлянами київського князя Ігора Ольги, достовірно невідомі, як і точний рік загибелі її чоловіка. З певністю можна лише стверджувати, що на момент правління Ольги при малолітньому синові Святославі у 946 році Древлянська земля з центром в Іскоростені вже була остаточно підкорена русами, обкладена подушним податоком на користь Києва і управлялась київськими посадниками. Це стало першим етапом запровадження нового адміністративно-територіального устрою Русі, наступного року поширеного і на Новгородську землю.
В імператорському трактаті «Про церемонії» візит Ольги до Константинополя датується 9 вересня 957 року, однак в ньому нічого не говориться ні про мету зустрічі, ні про тему переговорів, ні про сам обряд. За іншими даними хрещення Ольги могло відбутись за участю співправителя Візантії Романа II (сина Костянтина VII) та патріарха Поліекта.
Як би там не було, у 959 році до германського короля Оттона І (майбутнього засновника Священної Римської імперії) було відправлене посольство Ольги, яка в німецьких хроніках згадується як «королева Ругів» вже під християнським іменем Єлена, з проханням висвятити для її народу єпископа та священників. За два роки на Русь вирушив єпископ Адальберт Магдебурзький, місія якого зазнала невдачі, імовірно, через протидію сина Ольги Святослава, який на той момент вже був повнолітнім і як ревний язичник виступив проти християнизації.
Амбіційно налаштований, войовничий і з мрією про підкорення нових земель, Святослав, як ствержує «Повість минулих літ», у 964 році здійснив похід на східнослов’янське плем’я в’ятичів у басейні Оки, наступного — захопив хозарську фортецю Саркел на Нижньому Дону та підкорив племена ясів та касогів у Прикубанні. В 968 році як найманець греків він втрутився у війну між Візантією та Болгарським царством і закріпився у гирлі Дунаю, де його базою стало місто Переяславець, після чого захопив болгарську фортецю Доростол на Дунаї, а згодом — і столицю Болгарського царства Преслав.
Скориставшись тривалою відсутністю руських військ, Київ був взятий в облогу ордами печенігів. Змушений повернутись з Балкан Святослав на рік затримався в столиці і після смерті Ольги в 969 році розділив належні йому володіння — Київ, Древлянську землю та Новгород — між синами Ярополком, Олегом та Володимиром і повернувся на Балкани з твердим наміром розпочати війну проти своїх недавніх союзників греків.
Як свідчить літописець, Ольга була похована у Києві за християнським обрядом. У 1007 році її внук Володимир Великий переніс домовину княгині в збудовану ним церкву Святої Богородиці. В 1547 році Ольга була зарахована до лику святої рівноапостольної (на сьогодні є однією з шести жінок, хто удостоївся такої честі), а дата її смерті (11 липня за юліанським і 24 липня за григоріанським календарем) відзначається як в православній, так і католицькій церкві.
Коментарі
Дивіться також
• Олег, підкорювач Києва, 882
• Київський князь Ігор Старий, 912
• Хрещення Польщі, 966
• Святослав Хоробрий, князь київський, 969
• Володимир — князь Київський, 978
• Хрещення Русі, 988
• Анна — королева Франції, 1051
• Померла Гертруда Польська, 1108