Популярна стаття
Олег,
підкорювач Києва
location_on
Київ, Русь
Згідно «Повісті минулих літ», у 882 році Олег, опікун малолітнього новгородського князя Ігора, здобув Київ, куди переніс столицю Давньоруської держави і де правив наступні тридцять років.
73832
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Олег отимав владу над новогородськими землями близько 878 року по смерті Рюрика як воєвода і опікун його однорічного сина Ігора.

Поступовий занепад Балтійсько-Каспійського торгового шляху, що сполучав Скандинавію з Арабським халіфатом, спонукав Олега йти походом на південь і десь у 882 році, згідно «Повісті минулих літ», з великим військом з варягів, чуді, мері, весі та кривичів він захопив Гніздово (біля сучасного Смоленська, РФ) та Любеч, а згодом, рухаючись далі вниз по Дніпру, і Київ у землях полян, де убив Аскольда і Діра, можливо, намісників князя Рюрика.

Не приєднуючи завойовані міста до своїх північних володінь, Олег перетворив Київ, невелике городище на Замковій горі, який з часом став важливим пунктом на шляху «з варягів у греки», на свою столицю («мать городів руських»), куди він перемістив основні війська, обклавши даниною Новгород. Протягом наступних років Олег підкорив племена древлян, сіверян, радимичів, уличів та тиверців і зумів відкупитися від угорських племен, які взяли в облогу Київ у 898 році.

Про похід Олега на Константинополь нема жодних згадок у візантійських документах того часу, що ставить під сумнів не лише факт походу і «прибиття щита до воріт Царгорода», але й договір, нібито укладений Олегом у 907 році, за яким Візантія обіцяла платити Олегу данину

У 907 році, стверджує «Повість минулих літ», Олег з 80-тисячним військом здійснив морський похід на Царгород (Константинополь), де правив імператор Лев VI Філософ. Взяте в облогу місто, було змушене відкупитись великою — по 12 гривень на кожного воїна — даниною, здійснити окремі виплати на користь князів Києва, Чернігова, Переяслава, Полоцька, Ростова та Любеча і погодити умови перебування руських купців у Візантії.

Нібито саме після походу на Царгород Олег отримав прізвисько Віщий («Передбачливий»), оскільки завбачливо відмовився випити отруєне вино, надіслане підступними візантійцями під час переговорів про мир.

У 911 році Олег надіслав до Константинополя посольство, яке від його імені підтвердило «багатолітній мир» і уклало новий торговий договір, який, очевидно, є першим підтвердженням русько-грецьких міждержавних відносин.

За «Новгородським першим літописом» Олег не був київським князем, а воєводою при Ігорі, який після вбивства повернувся в Стару Ладогу, де й помер у 922 році

Дата смерті Олега і місце його захоронення достовірно невідомі — за «Повістю минулих літ» він помер 912 року і похований у Києві на горі Щекавиці, а за новгородським літописом — на десять років пізніше і похований у Старій Ладозі. В обох документах згадується легенда про передбачення загибелі Олега від укусу змії, що вилізла з черепа його померлого коня.

Спадкоємцем Олега на княжому престолі в Києві став Ігор Рюрикович, перший руський князь, про якого є згадки у візантійських та західних хроніках.

Друк 4
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 7 травня 2012, востаннє оновлено 22 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

#ЦейДень

Все про 12 жовтня

Події, факти, персоналії