Перший атеней, вища школа в грецькому стилі, у Римській імперії з'явився в 135 році за імператора Адріана і у подальшому подібні заклади, де люди із заможних родин вивчали граматику, риторику, філософію, логіку і юриспруденцію, були засновані у Карфагені, Ліоні, Німі та Медіолані (нині — Мілан). З переміщенням центру політичного життя на схід імперії необхідність подібних шкіл стала актуальною і для
Розпорядженням імператора Феодосія II вища школа за зразком римської була заснована у 425 році — в ній працював 31 викладач права, риторики, філософії, медицини, граматики, арифметики, геометрії, астрономії і музики, які вели викладання латиною і грецькою. В атенеї підтримувались традиції давньогрецьких філософських шкіл, була створена велика бібліотека старовинних рукописів і книг, а основним і найскладнішим предметом стала візантійська риторика, високий рівень викладання якої перетворив Константинопольський атеней, як світський аналог богословських шкіл, на авторитетний вищий навчальний заклад з підготовки освічених державних, військових і церковних службовців. Після закриття академії Платона в Афінах у 529 році і арабського завоювання Близького Сходу і Єгипту Консантинополь став центром вищої освіти імперії.
У 855 році за сприяння Варди, фактичного регента при малолітньому імператорі Михайлі III, Константинопольський атеней був реорганізований в університет (пандидактеріон), першим ректором якого став Лев Математик, колишній архієпископ Солунський і чи не найавторитетніший вчений Візантії. Університет отримав постійне приміщення в Магнаврському палаці, який входив до комплексу Великого Константинопольського палацу на площі Августейон біля собору Святої Софії, за що його часом називають Магнаврським.
Діючи з моменту заснування при державній підтримці, у 1046 році за Костянтина IX Мономаха Константинопольський університет був поділений на факультети (права і філософії), й, надалі залишаючись провідним центром освіти, поступово перейшов під контроль церкви і діяв до захоплення міста учасниками Четвертого хрестового походу. Після реставрації імперії в 1261 році він відновив роботу, але він так і не зміг досягнути попереднього рівня викладання і повністю припинив існування з падінням Східної Римської імперії.
Умовним спадкоємцем Константинопольського університету можна вважати ісламську богословську школу, засновану в 1453 році султаном Мехмедом II. Вона стала попередницею Султанського дарюлфунюна («дому багатьох наук»), відкритого в 1863 році, де серед іншого вивчались медицина, математика, астрономія, картографія, географія, історія, філософія, релігія, література, філологія і право. Поступово розширяючи кількість факультетів і кафедр, він з великими перевами діяв до 1912 року, коли отимав назву Стамбульський дарюлфунюн. Після проголошення республіки він став державним навчальнм закладом і в 1933 році був реорганізований в університет у європейському розумінні цього слова. Сьогодні на його 17 факультетах навчається більше 60 тисяч студентів.
Деякими дослідниками Константинопольський атеней вважається першим університетом у світі, хоча на відміну від аналогічних закладів середньомвічної Європи, ні він ні решту візантійських навчальних закладів не мали власного самоврядування і автономії від церкви, міських магістратів чи феодальних правителів, що й лежить в основі самого терміну «університет». За цією ж причиною зокрема відкидається і першість богословської школи у Фесі, заснованої у 859 році, яка віддається Болонській юридичній школі, котра отримала статус університету в 1158 році.
Коментарі
Дивіться також
• Університет Аль-Карауїн, 859
• Болонський університет, 1088
• Гарвардський університет, 1636
• Київський університет, 1834