У кінці XXI століття до н. е. із сирійських степів у Месопотамію почалось переселення амореїв, захіно-семітських кочових племен, які, як вважається, ще з V тисячоліття до н. е. мігрували з Північної Африки через Червоне море в Аравію, а потім на північ, де вони заснували місто Угаріт. Переправившись через Єфрат і Тігр, вони поступово почали розселятися на південь у бік Перської затоки і на початку XIX століття до н. е. аморейські племена захопили міста Ларса, Ешнунна, Іссін та Вавилон на півдні Межиріччя.
Першим царем нової, аморейської, династії у Вавилоні став Суму-абум, який володів лише кількома містами на південь від столиці. Він почав правити у 1896 році до н. е. і за 14 років не зумів розширити територію країни. Найбільш сильним аморейським царством того часу була Ларса, цар якої Абісаріхі здолав свого основного конкурента місто Іссін, а також Ніппур, священне шумерське місто, володіння яким давало формальний привід іменуватися «царем країни».
Проте за 50 років царство Ларса втратило свою гегемонію в нижньому Межиріччі і було завойоване третім царем Вавилону Хаммурапі, який спирався на військовий союз із Верхньомесопотамським царем Шамші-Ададом I. За 20 років Хаммурапі зумів підкорити всю Південну Месопотамію, а по смерті свого союзника здійснив успішні походи на північ і в 1758 році до н. е. завоював Верхню Месопотамію, ставши першим царем Вавилонської імперії.
Проте вже через 15 років на Месопотамію почали нападати племена каситів, що проживали на території сучасного Західного Ірану, і в 1595 році до н. е. вони повалили аморейську династію і володіли Вавилоном наступні чотириста років, коли були розбиті військами Еламського царства (південь сучасного Ірану). Еламу не вдалось приєднати Вавилон, однак його слабістю скористалась Ассирія, цар якої Тіглатпаласар III завоював Вавилонію 728 році до н. е. Через 30 років Вавилон був ущент знищений під час придушення повстання проти ассирійців.
З часом Вавилон почав відновлюватися і досяг свого найбільшого розквіту в період Нововавилонського царства, коли в 627 році до н. е. Ассирію охопили повстання і Південна Месопотамія буда завойована Набопаласаром, який заснував нову, халдейську династію царів. За правління його сина Навуходоносора II Вавилонія перетворилась у міцну і процвітаючу країну, а її столиця стала центром міжнародної торгівлі.
Проте менш, ніж за сто років вона була завойована персидським царством Ахеменідів, цар якого Кир Великий в 539 році до н. е. перетворив Вавилонію на сатрапію, вища військова та адміністративна влада в якій належала персидському наміснику.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Бронзовий вік (інфографіка)
• Заснування Хеттського царства, 1770 до н. е.
• Кодекс Хаммурапі, 1757 до н. е.
• Занепад Ассирії, 612 до н. е.
• Навуходоносор II — Нововавилонський цар, 605 до н. е.
• Імперія Ахеменідів, 553 до н. е.
• Занепад Вавилону, 539 до н. е.