сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Зречення гетьмана Павла Скоропадського
14 грудня 1918 року, втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.
На обкладинці: Павло Скоропадський, 1910-і роки
16407
Україна
Володимир Лук'янюк
Павло Скоропадський, нащадок гетьмана Івана Скоропадського (1708-12 рр.), народився 1873 року в Німеччині, після закінчення елітарного пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі деякий час проживав у Франції, а в роки Першої Світової війни почергово керував полком, дивізією і армійським корпусом, з яким улітку 1917 року став на захист Української Народної Республіки.
У квітні 1918 року при підтримці командування німецько-австрійських військ, котрі зайняли територію України в лютому 1918 року згідно з берестейськими домовленностями для протидії більшовицькій експансії в Україну і 28 квітня блокували роботу Центарльної Ради, Скоропадський, на той час голова Української Народної Громади - союзу землевласників і військових - на Хліборобському конгресі був обраний гетьманом України.
За короткий період часу Скоропадський, в руках якого була зосереджена вся верховна влада, зумів провести реформу адміністративно-територіального устрою, перевибори до місцевих органів самоврядування, провів кардинальну господарчу реформу. За гетьманату було запроваджено нову грошову одиницю (гривню), засновано низку українських банків, відремонтовано більшу частину залізничного полотна, реорганізовано і зміцнено флот, сформованно 60-тисячну регулярну армію, відкрито понад 150 українських гімназій, створено держуніверситети в Києві і Кам'янці-Подільському, засновано Державний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український театр опери і балету, Українську національну бібліотеку, Українську Академію Наук. Гетьманат був визнаний рядом європейських держав, включаючи Російську Федерацію, до України було прилучено території з етнічним українським населенням, що за попередні століття відійшли до Росії, Білорусії та Польщі.
Восени 1918 року зовнішньополітичні орієнтири Павла Скоропадського круто змінились: листопадові революції в Австро-Угорщині та Німеччині спричинили крах його політичних партнерів, що підірвало основу стабільності гетьманської влади, і 14 листопада Скоропадський під тиском Англії, Франції, США та Італії оголосив про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. Наступного дня Директорія - нелегальне урядове формування, створене 13 листопада на таємних зборах опозиційного гетьману Українського Національного Союзу, - закликала до повстання проти Скоропадського, котре почалось 16 листопада виступом Січових стрільців у Білій Церкві.
Після ряду поразок урядових військ, втрати Харкова і Одеси, та початку облоги Києва, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення влади; 19 грудня Директорія на чолі з Володимиром Винниченком урочисто в'їхала до Києва і було відновлено Українську Народну Республіку.
У першому ряду (зліва направо) - голова Ради міністрів Української держави (з 24 жовтня) Федір Лизогуб і гетьман Павло Скоропадський. Посередині позаду - перший глава уряду Української Держави (до 30 квітня) Микола Сахно-Устимович (убитий 14 грудня 1918 року під час антигетьманських виступів). Київ, жовтень 1918 року
У першому ряду (зліва направо) - голова Ради міністрів Української держави (з 24 жовтня) Федір Лизогуб і гетьман Павло Скоропадський. Посередині позаду - перший глава уряду Української Держави (до 30 квітня) Микола Сахно-Устимович (убитий 14 грудня 1918 року під час антигетьманських виступів). Київ, жовтень 1918 року
В 1919 році Павло Скоропадський емігрував до Швейцарії, згодом переїхав до Німеччини, де в 1937 році створив Союз гетьманців-державників з відділеннями у США та Канаді. Під час Другої Світової війни Скоропадський безуспішно намагався зав'язати діалог українських політиків з гітлерівцями щодо створення незалежної монархічної України. Помер Павло Скоропадський в 1945 році в Баварії від випадкового поранення під час бомбардування.
4 червня 2013 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Мао Цзедуна
Правила життя
Правила життя Мао Цзедуна
Україна
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 14 грудня

#ЦейДень
Все про 14 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left13 грудня
15 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward