Сучасний арабо-ізраїльський конфлікт бере початок в 1910-х роках, коли євреї-сіоністи, емігранти з Європи і Росії, і палестинські араби заявили свої претензії на контрольовану Британією територію. З 1929 року між ними почалися відкриті збройні сутички, і Британія протягом декількох років обмежувала еміграцію євреїв до Палестини, щоб зняти напруженість в регіоні.
Однак, під час Другої Світової війни багато євреїв прибуло на Близький Схід нелегально, і радикальні єврейські угруповування здійснили ряд терористичних актів проти британських військ в Палестині, вважаючи, що Британія займає проарабську позицію. В 1945 році США втрутились в конфлікт і зайняли бік сіоністів, після чого Великобританія, не знаходячи практичного рішення проблеми, підняла палестинське питання в ООН.
В 1947 році в Палестині проживало 1.2 мільйони арабів і 650 тисяч євреїв. Згідно з рішенням ООН, територія єврейської держави мала включати прибережну рівнину (за виключенням Яффського анклаву), Східну Галілею і малонаселену пустелю Негев (для майбутніх переселенців); араби ж отримували більшу частину Іудеї і Самарії, Північно-Західну Галілею, сектор Газа з частиною Негева і Яффський анклав. Єрусалим оголошувався міжнародною підопічною територією, відкритою для обох народів.
У травні 1948 року на наступний день після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль почалась перша арабо-ізраїльська війна — країна була атакована Трансіорданією (нині Іорданія), Єгиптом, Сирією, Іраком та Ліваном.
Коментарі
Дивіться також
• Проголошення Держави Ізраїль, 1948
• Шестиденна війна, 1967
• Війна «Чорний вересень», 1970
• Війна Судного дня, 1973
• Перша палестинська інтіфада, 1987
• Палестинська автономія, 1993