Сьогодні
• Роковини&Ювілеї
• Подкасти
• Правила життя
• Нота бене
• ЗНО
• Інфографіка
• Пряма мова
• Фотоісторії
• Моя історія
• Підтримати проект
Теми
Авіація і космонавтика
Архітектура і будівництво
Битви і війни
Катастрофи
Кримінал
Кульура і мистецтво
Людина і суспільство
Наука, освіта і техніка
Особистості
Подорожі і відкриття
Політика
Релігія
Розваги і дозвілля
Спорт
Чудеса світу
Україна
Княжа доба
Козацька доба
Українська революція
Україна радянська
Україна незалежна
ЗНО-2018
Регіони
Австралія
Азія
Америка
Арктика/Антарктика
Африка
Європа
Хронологія
Античні часи
Темні віки
Високе Середньовіччя
Пізнє Середньовіччя
Нова історія
Новітня історія
Наш час
Індекси
Нові статті
Популярні статті
Всі статті
Визначальні події
Хештеги
Автори
done
Оксамитова революція
17 листопада 1989 року в Празі чеська поліція жорстоко розігнала студентську демонстрацію, що привело до масових маніфестацій у всій Чехословаччині і політичної кризи, в результаті якої в країні була повалена гегемонія комуністичної партії і президентом був обраний лідер опозиції Вацлав Гавел.
Перші антикомуністичні демонстрації з часів Празької весни, які були розігнані поліцією, відбулись у Чехословаччині 25 березня1988 року в Братіславі, коли понад 5 тисяч чоловік всупереч забороні влади вийшли в центрі міста, і в Празі, коли в січні 1989 року пройшло кілька маніфестацій з нагоди 20-річчя самоспалення студента Яна Палаха, котрий 16 січня1969 року таким чином висловив протест проти окупації Чехословаччини військами СРСР і країн Варшавського догоовру.
Увечері 16 листопада 1989 року в Братіславі почалась демонстрація студентів проти проекту закону про вищу освіту, яка наступного дня, 17 листопада, була підтримана студентами Праги — почавшись як акція, приурочена до 50-ї річниці з дня розправи нацистських окупантів над чеськими студентами, коли було розстріляно 9 з них і майже 1200 відправлено до концтаборів, вона поступово переросла у політичну маніфестацію і була жорстоко розігнана поліцією.
Протестуючі і поліція на вулицях Праги, листопад 1989 року
Протестуючі і поліція на вулицях Праги, листопад 1989 року
Наступного дня, після чуток про вбивство поліцією одного з маніфестантів, студенти практично всіх вузів Чехословаччини оголосили загальну забастовку, підтриману праціниками ряду промислових підприємств, які 23 листопада приєднались у Празі до студентів. Під тиском маніфестантів, очолених «Громадянським форумом», створеним з числа кількох опозиційних організацій, 24 листопада керівництво Комуністичної партії на чолі з Мілошем Якешем подало у відставку, а опозиції було запропоновано чверть місць в уряді. Відхиливши цю пропозицію, 26 листопада опозиція скликали батотисячний мітинг, на який у Празі зібралось до 800 000 чоловік, і закликала до загальнодержавної забастовки.
Вацлав Гавел тисне руку главі уряду Чехословаччини і голові Компартії Чехословаччини Ладиславу Адамецу (зліва) перед початком переговорів. Прага, 28 листопада 1989 року
Вацлав Гавел тисне руку главі уряду Чехословаччини і голові Компартії Чехословаччини Ладиславу Адамецу (зліва) перед початком переговорів. Прага, 28 листопада 1989 року
Це змусило уряд підти на переговори і провести 28 листопада зустріч з «Громадянським форумом» на чолі з Вацлавом Гавелом і керівництвом Компартії Чехословаччини, в результаті якої було прийнято рішення про відміну закріпленного в конституції положення про керівну роль комуністичної партії і відставки 10 грудня президента Густава Гусака. Натомість було створено уряд національної єдності, в якому опозиція отримала половину місць, а 29 грудня 1989 року парламент обрав ініціатора Празької весни Олександра Дубчека своїм головою, а правозахисника і письменника Вацлава Гавела — 10-м президентом Чехословаччини.
Спрямовуючи рух Чехословаччини по шляху демократичних перетворень, Гавелу не вдалось запобігти розпаду країни, яка відбулась 1 січня 1993 року внаслідок прийняття Словаччиною декларації про незалежність. 2 лютого1993 року у новоствореній Чеській республіці Вацлав Гавел став її першим президентом і пробув на цьому посту наступні 10 років.