Друга
Річ Посполита
11 листопада 1918 року Регентська рада Польського королівства склала свої повноваження і передала всю повноту влади генералу Юзефу Пілсудському, який 14 листопада був проголошений Начальником Польської Республіки.
34993
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Влітку 1916 року ослаблена російським наступом Австро-Угорщина прийняла пропозицію рейхсканцлера Теобальд Бетман-Гольвег створити залежну від Німеччини польську державу, яка б виконувала роль буфера на Східному фронті. 5 листопада 1916 року німецький генерал-губернатор у Варшаві Ганс Беселер і австро-угорський генерал-губернатор в Любліні Карл Кук від імені імператорів Вільгельма II і Франца Йосипа проголосили Акт про створення в межах колишньої російської території Царства Польського підпорядкованої Німецькій імперії держави Регентське Королівство Польща, кордони якого планувалось уточниити після закінчення війни.

Одночасно для війни на Сході відбувалось і формування Королівської армії на основі польських легіонів, створених в роки Першої Світової війни в складі австро-угорської армії за ініціативою генерала Йозефа Пілсудського. 10 квітня 1917 року Австро-Угорщина передала їх у підпорядкування Німеччині, яка оголосила додатковий призов у військо. 14 січня 1917 року на виконання Акту 5 листопада створили Тимчасову раду, яка мала повноваження тимчасового уряду і складалася із 15 польських представників з Німеччини і 10 — з Автро-Угорщини.
Йозеф Пілсудський, 1910-і роки
Йозеф Пілсудський, 1910-і роки
До 12 вересня 1917 року Тимчасова рада підготувала конституцію, за якою Польське королівство мало б стати конституційною монархією з двопалатним парламентом і Регентською радою (урядом) при збереженні адміністративних повноважень в руках німецьких властей. Після провалу весною 1918 року масштабного наступу німецьких військ на Західному фронті генерал Еріх Людендорф погодився на мирний план президента США Вудро Вільсона, серед 14 пунктів якого було і створення незалежної польської держави. Проте справа зрушила лише після початку революційних заворушено в Німеччині — 3 листопада повсталі матроси у Кілі створили Раду робітничих і солдатських депутатів і того ж дня рейхсканцлер Макс Баденський погодився передати владу військовим адміністраціям в усіх окупованих Німеччиною державах.
Енджей Морачевський
Енджей Морачевський

7 жовтня 1918 року Польське королівство проголосило незалежність. З дозволу прокурора Німеччини 10 листопада до Варшави прибув генерал Йозеф Пілсудський, який перебував під домашнім арештом в Магдебурзі, і наступного дня, коли Німеччина підписала перемир'я, він був призначений Верховним головнокомандувачем 5-тисячною польською армією і за його наказом були обеззброєні німецькі війська у Варшаві. 11 листопада 1918 року Регентська рада склала свої повноваження і передала всю повноту влади Юзефу Пілсудському, який 14 листопада був проголошений тимчасовим Начальником держави.

Проголошена в Любліні на початку листопада соціалістична Польська республіка погодилась приєднатись до формування уряду Пілсудського на умові відмови від соціалістичного радикалізму і 18 листопада соціліаст Енджей Морачевський став прем'єр-міністром першого уряду Польської республіки. 8 грудня 1919 року Найвища Рада Антанти на Паризькій мирній конференції визначила східний кордон Польщі по так званій «лінії Керзона», які остаточно були сформовані в 1922 році у результаті поділів Німецької, Австро-Угорської й Російської імперії, а також воєн із Західно-Українською Народною Республікою та Радянською Росією.

14 грудня 1922 року Пілсудський передав владу першому демократично обраному президенту Польщі Габріелю Нарутовичу і на чотири роки відійшов від політики. Однак у 1926 році, коли країну охопила тривала політична криза, він за підтримки військ здійснив переворот і фактично встановив воєнну диктатуру, направлену на проведення політики т. зв «моральної санації», боротьби з корупцією, комуністичною ідеологією і за будівництво централізованої націоналістичної держави.

В сучасній польській історіографії Польська республіка часто називається Другою Річчю Посполитою, щоб підкреслити спадкоємність з королівською Річчю Посполитою, яка була ліквідована внаслідок трьох її поділів Австрією, Прусією і Росією.

Друк 9
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 26 серпня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 11 листопада

«Стояння на Угрі»

1480
#ЦейДень

Все про 11 листопада

Події, факти, персоналії

Комп'єнське перемир'я

1918

Закінчення Другої битви під Ель-Аламейном

1942