Лейф народився близько 970 року. Він був сином Еріка «Рудого» Торвальдсона, котрого вважають першовідкривачем Гренландії і засновником на ній перших постійних норвезьких колоній. Завдяки придатним для сільського господарства землям, вони досить швидко стали поповнюватись новими переселенцями з Ісландії і за 20 років вже нараховували кілька тисяч чоловік, які вважали Еріка Рудого своїм вождем. Він проживав у великому маєтку Браттаглід на південному сході Гренландії разом з дружиною Тьйодгільдою і чотирма дітьми — дочкою Фрейдіс і синами Лейфом, Торвальдом і Торстейном.
У 999 році 29-літній Лейф Ейріксон відправився у Норвегію, де став членом бойової дружини короля Олафа Трюггвасона, котрий саме домігся виходу з-під датської корони і захопив Західну Норвегію, де став активно насаджувати християнство. Хрещення від нього прийняв і Лейф, який восени 1000 року відплив на батьківщину у супроводі єпископа і з командою з 35 чоловік. Згідно із «Сагою про Еріка Рудого», їх драккар під час шторму збився з курсу і випадковим чином пристав до землі, названої Ейріксоном «Вінланд». Точне значення цього норвезького топоніму невідоме і серед версій лінгвістів найпоширенішими є «Земля вина», «Земля лугів» та «Земля вітру».
Найбільш рання згадка про Вінланд міститься в трактаті «Діяння архієпископів гамбурзької церкви», написаному між 1073 і 1076 роками німецьким хроністом Адамом Бременським. Не згадуючи самого факту її відкриття, він пов'язує назву Вінланд з виноградною лозою, на яку було багате узбережжя невідомої землі, що мало б означати (виходячи з необхідних для цього кліматичних умов), що Лейф Ейріксоном досягнув принаймні узбережжя Затоки Святого Лаврентія в районі нинішньої канадської провінції Ньюфаундленд і є першовідкривачем Північної Америки.
Однак, згідно «Саги про гренландців» XIII століття, першим європейцем, який фактично відкрив континентальну Америку, був ісландський купець Б'ярні Гер'юльфссон, котрий бачив Вінланд на 14 років раніше Лейфа Ейріксона, але не сходив на берег, а Ейріксон побував у Хеллуланді («Земля пласких каменів», можливо відома зараз як Баффінова Земля), Маркланді («Лісиста земля», імовірно сучасний Лабрадор) та Вінланді, де прожив рік і повернувся з вантажем винограду і деревини.
Завдяки Лейфу християнство прийняло багато гренландців, включно з його матір'ю, яка збудувала в Браттагліді каплицю, котра імовірно є першою християнською культовою спорудою у Новому Світі. Він став вождем гренландців по смерті батька, Еріка Рудого, який помер взимку 1003 року так і залишаючись язичником. Сам Лейф помер після 1019 року, яким датується остання згадка про нього, а вже у 1025 році як вождь вікінгів у Гренландії згадується його син Торкелл.
На початку 1960-х років норвезькі археологи Хельге і Енн Стін Інгстади у північній частині Ньюфаундленду виявили скандинавське селище кінця XI століття, яке було ідентифіковане як найдавніше європейське поселення в Америці. Крім того, виявлені на Баффіновій Землі артефакти також підтвердили, що вікінги побували у Північній Америці принаймні на п'ять століть раніше за Христофора Колумба.
Легенди про Лейфа Ейріксона як першовідкривача Америки стали особливо популярні в США з початком масової еміграції скандинавів, і в 1887 році в Бостоні йому було поставлено перший пам'ятник.
В 1925 році президент США Калвін Кулідж, виступаючи на заходах з нагоди сторіччя першої офіційної іміграції норвежців в Америку, назвав Лейфа першим європейцем, який відкрив Америку. Точна дата цієї події невідома — саги лише стверджують, що це відбулось восени, — і, щоб увічнити її, в 1929 році Законодавчі збори штату Вісконсін прийняли закон про її відзначення 9 жовтня, в день, коли у 1825 році перше норвезьке судно «Restauration» з емігрантами прибуло до Нью-Йорка. До 1956 року аналогічні рішення були прийняті ще в шести американських штатах і канадській провінції Саскачеван, а в 1964 році Конгрес США одноголосно уповноважив президента Ліндона Джонсона оголосити 9 жовтня щорічним загальнодержавним «Днем Лейфа Еріксона».
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Епоха вікінгів, 793
• Норманська колонізація Франції, 911
• Відкриття Гренландії, 982
• Відкриття Америки, 1492
• Відкриття Тихого океану, 1513
• Незалежність Ньюфаундленду, 1907