Через півстоліття після входження Буковини до складу австрійських володінь Габсбургів вона була виведена зі складу Королівства Галичини і Лодомерії й у 1849 році оголошена коронною землею зі статусом герцогства. У 1850 році їй була «дарована конституція», що проголошувала право на формування місцевих представницьких і виконавчих органів влади. Вони були збережені і при трансформації Австрійської імперії в дуалістичну монархію Австрії та Угорщини й підтримали ідею відкриття у Чернівцях університету, висловлену і активно відстоювану чернівецьким адвокатом і політиком Костянтином Томащуком. Як депутата Буковинського лантагу (крайового сейму) його було обрано представником до Державної ради (Рейхсрату), де 28 листопада 1872 року він виступив з обгрунтуванням своєї ініціативи.
Потреба у новому німецькомовному навчальному закладі на східних землях Австро-Угорщини стала особливо актуальною після переходу в 1871 році Львівського університету на польську мову навчання. Тому, коли у 1874 році Палата представників парламенту виступила з пропозицією відкриття нового університету на теренах імперії, ініціатива Томащука, підкріплена зверненням Буковинського сейму і чернівецького бургомістра Антона Кохановського, без застережень знайшла підтримку у міністра культури і освіти Карла фон Штремайра й 7 грудня 1874 року була схвалена імератором Францем Йосифом, який віддав перевагу Чернівцям на потивагу Трієсту, Оломоуцу, Брно, Любляні і Зальцбургу з огляду на бажання зміцнити авторитет центральної влади у своїх східних володіннях.
Остаточне рішення про відкриття університету в Чернівцях на базі теологічного інституту, що існував у місті з 1827 року, було схвалене у Відні палатами представників і панів 27 січня і 3 лютого 1875 року, відповідно, й 31 березня імператор видав патент про його заснування. 12 травня Буковинський сейм прийняв рішення передати університету крайову бібліотеку, а також фінансувати його будівництво у розмірі 50 тисяч флоринтів з крайових коштів; таку ж суму для цих цілей було передано і громадою міста. За пропозицією міністра освіти офіційне відкриття нового навчального закладу було заплановане на 4 жовтня[1], щоб встигнути «якнайкраще підготувати університет, який буде носити високе ім'я імператора», й пройшло одночасно з відкриттям того ж дня нового приміщення Буковинського лантагу, де й відбулись основні урочистості з нагоди обох подій.
Першим ректором Чернівецького університету став 35-літній Костянти Томащук, а 127 викладачів і професорів були запрошені головним чином з Відня, але також — з Граца, Праги та Інсбрука, десятеро — з Німеччини і троє — зі Швейцарії. Вони працювали на першому у Центральній Європі факультеті греко-православної теології, а також правничому і філософському, на яких у 1875 році навчалось 208 студентів, в основному, німецькомовних австрійців і євреїв. Цього ж року університету була передана заснована у 1852-у крайова бібліотека (загальний фонд якої на сьогодні нараховує понад 2,6 млн примірників).
З часом кількість україно- і румуномовних студетнів збільшилась до чверті від загальної кількості і для них було створено кафедри руської (української) та румунської філології. У 1914 році в Чернівецькому університеті було 1198 студентів, навчання яких перервала Перша світова війна, — ідея переведення університету до Зальцбурга реалізована не була і після укладення Брест-Литовського миру навчання у ньому поновилось. З розпадом Австро-Угорщини і приєднанням Буковини до Румунії університет, що отримав ім'я короля Кароля I, було румунізовано, українські кафедри — закрито; у 1920-22 роках для нього було зведено нові корпуси, в одному з яких розмістився четвертий факультет — природознавчий.
За радянської влади, що прийшла на Буковину у 1940 році, Чернівецький університет став державним закладом з повністю реорганізованим організаційним устроєм і навчальним процесом українською на сімох факультетах. У 1955 році, коли він отримав у користування колишню резиденцію митрополитів Буковини і Далмації, зведену у 1882 році, до них додалось ще чотири факультети. У 1993 році у Чернівецькому університеті, що з 1989 року носить ім'я Юрія Федьковича, було поновлено теологічний факультет.
Станом на 2018 рік на 15 факультетах і в одному коледжі при Чернівецькому національному університеті навчається майже 20 тисяч студентів.
Примітки
Коментарі
Дивіться також
• Болонський університет, 1088
• Заснування Київської братської школи, 1616
• Герцогство Буковина, 1849
• Київський університет, 1834