Васко Нуньєс народився близько 1475 року і був третім з чотирьох синів у родині збіднілого шляхтича з містечка Херес-де-лос-Кабальєрос на кордоні з Португалією. 25-літнім він найнявся моряком до експедиції конкістадора Родріго де Бастідаса, яка вивчила близько тисячі кілометрів карибського узбережжя щойно відкритої Південної Америки. Бастідас першим з європейців побував у затоках Дарьєн та Ураба, першим ступив на територію сучасної Панами, але у 1502 році через поганий стан кораблів був змушений повернутись на Еспаньйолу (нині острів Гаїті), де був заарештований за незаконну торгівлю золотом.
Вимушено опинившись на Еспаньйолі, Бальбоа зайнявся вирощування цукрової тростини і розведенням свиней, але розорився, заліз у борги і, ховаючись від кредиторів, «зайцем» попав на одне із суден експедиції Алонсо де Охеда, яка в 1509 році відправилась на освоєння колонії Нова Андалузія на території сучасних Колумбії і Венесуели. Разом з Бальбоа у цьому плаванні звичайними моряками брали участь майбутній завойовник Перу Франсіско Пісарро і підкорювач Мексики Ернан Кортес.
Досвід попереднього плавання врятував Бальбоа життя, коли його виявив екіпаж, і він був серед засновників першої іспанської фортеці на південноамериканському континенті Сан-Себастіан-де-Ураба, на тому місці, де згодом виникло місто Картахена.
За розпорядженням Бальбоа були засіяні кукурудзяні поля, що дало можливість ліквідувати загрозу голоду, налагоджені хороші стосунки із вождями місцевих племен, з якими іспанці обмінювали побутовий дріб'язок на коштовні прикраси і від яких вони почули про таємничу країну Перу, що омивається морем і де люди їдять із золотого посуду. Так і не отримавши відповіді на лист в Іспанію з проханням прислати військо і кораблі для пошуку невідомої країни, 1 вересня 1513 року Васко Нуньєс де Бальбоа самостійно вирушив на її пошуки на чолі загону зі 190 іспанців і 600 провідників-туземців. Подолавши за три тижні близько 110 кілометрів, 25 вересня з вершини гірського хребта він побачив побачив безкрайні води Тихого океану, названого ним Південним морем.
29 вересня 1513 року експедиція досягла затоки на його узбережжі, яку було названо Сан-Мігель в честь свята Архангела Михайла. Пограбувавши місцеві племена, іспанці захопили багато золота, після чого на кількох каное, незважаючи на погану погоду, допливли до острова, що виднівся з берега, де у туземців забрали великі скарби перлів (за що дали назву архіпелагу, яку він носить і сьогодні, — Перлинні острови).
В кінці листопада Бальбоа вирушив назад, але вже іншим маршрутом, продовжуючи завойовувати території та грабуючи індіанців, і 19 січня 1514 року прибув до Санта-Марія-ла-Антігуа. Надіслані ним до Іспанії 20% здобутого багатства і звістка про відкриття нового моря спонукали короля спорядити експедицію під керівництвом конкістадора Педро Аріаса де Авіли, який у липні 1514 року прибув в Дарьєн з найбільшим на той час флотом із 17 кораблів і з 1500 солдатами.
За розпорядженням Фердинанда II 23 вересня 1514 року де Авіла став новим губернатором Дарьєна, в Бальбоа отримав титул аделантадо (завойовник) Південного моря. Покірно прийнявши пониження в посаді, в 1516 році він одружився з донькою де Авіли, збудував верф, на якій звів чотири кораблі й взявся самостійно досліджувати тихоокеанське узбережжя.
У 1518 році потай від тестя-губернатора Бальбоа спорядив експедицію з 50 довірених людей на пошуки легендарної країни Перу. Але задум розкрився, Бальбоа був заарештований загоном Франсиско Піссаро і 15 січня 1519 року обезголовили за вироком суду.
Після перенесення столиці провінції у Панаму, засноване Бальбоа місто Санта-Марія-ла-Антігуа занепало і в 1524 році року було розграбоване й спалене індіанцями. Того ж року на пошуки легендарного Перу де Авіла спорядив експедицію на чолі з Франсиско Піссаро, який через вісім років знайшов імперію інків і завоював її в 1533 році.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Експедиція Васко да Гама, 1497
• Колумб ступив на землю Америки, 1498
• Початок першого кругосвітнього плавання, 1519
• Відкриття протоки Магеллана, 1520
• Імперія інків (інфографіка)
• Флоридська експедиція Ернандо де Сото, 1539
• Остання експедиція Генрі Гудзона, 1610
• Будівництво Панамського каналу, 1904