Люди здавна намагались піднятись в небо. Хто, як легендарний Ікар, з допомогою крил, хто на повітряних зміях чи ракетах, начинених порохом. З часу відкриття у 1766 році Генрі Кавендішем водню, який він вважав «невагомою матерією», що виділяється при згоранні, з'явилась ідея використати нагріте повітря в якості підйомної сили. Легенда стверджує, що десь так міркував Жозеф-Мішель Монгольф'є, споглядаючи як роздувався його одяг, сушачись над каміном. Людиною він був авантюрною і непослідовною, що завадило йому, як старшому в багодітній родині, очолити доволі великий сімейний бізнес у містечку Відалон-ле-Анноне, південніше Ліона, і лише сорокалітньому його брат Жак-Етьєн довірив Жозефу фабрику з виробництва паперу в Авіньйоні.
Справи йшли напрочуд добре — книгодрук на півдні Франції переживав хвилю відродження, й часу було достатньо, щоб у 42 роки Жозеф нарешті здобув вищу освіту і знічев'я став втілювати свої фантазії, як він згадував пізніше, про штурм неприступного Гібралтару військами, піднятими у повітря «тією ж силою, що піднімає з вогнища тепло».
Ідея була реалізованана у листопаді 1782 року: легкий дерев'яний каркас три на три фути і чотири фути у висоту, з боків і зверху обтягнутий тонкою тафтою, від тепла підпаленого під ним зім'ятого паперу миттю піднявся до стелі. Вражений Жозеф написав брату, і вже 14 грудня дим від тліючої суміші вовни з мокрою соломою підняв у небо Анноне вже трикубовий каркас. Зліт був настільки стрімким, що обірвалась мотузка, якою був прив'язаний аеростат, і він, піднявшись метрів на тридцять, пролетів зо два кілометри й впав за містом, де його вилами понищили перелякані селяни.
Для справжньої публічної демонстрації свого винаходу брати Монгольф'є виготовили з бавовняного полотна кулю діаметром 11 метрів, обтягнуту зверху риболовецькою сіткою, а з середини обклеєну тонким папером. 25 квітня 1783 року, на цей раз вже надійно закріплена, вона піднялась на нечувані 400 метрів. 4 червня експеримент повторили публічно на околиці Анноне: представники муніципалітету засвідчили, що 500-фунтовий «монгольф'єр» досягнув висоти півтора-два кілометри і за 10 хвилин подолав 2 кілометри, про що склали детальний звіт і відіслали до паризької Академії наук.
Коли невдовзі Жак-Етьєн Монгольф'є прибув до столиці у пошуку фінансування для удосконалення свого з братом винаходу, місто жило розмовами про невідомий йому «шарльєр», як згодом назвали сконструйовану фізиком Жаком Шарлем і братами Роберами кулю з шовку, просиченого розчином каучуку у скипидарі. Зовсім невелика — діаметром лише 3 метра, — вона була наповнена воднем, шо забезпечило її кращі аеродинамічні властивості: після старту 27 серпня з Марсового поля, за яким спостерігав великий натовп людей, знатних осіб і вчених (серед них і Бенджамін Франклін, що прибув до Франції з дипломатичною місією) вона підняла в повітря вантаж вагою 20 фунтів (9 кг), з яким за 45 хвилин подолала 21 кілометр.
Брати Монгольф'є загорілись бажанням створити нову кулю, гідну показу в Парижі. Утвердити їх першість в аеронавтиці мав підйом у небо людини. Свої послуги запропонував 26-літній ентузіаст природничих дослідів Пілатр де Розьє, завдяки знайомству котрого з королевою Марією-Антуанеттою Жак-Етьєн був прийнятий при дворі і отримав від Людовика XVI дозвіл на пілотований політ. У спілку вступив Жан-Батіст Ревельон, власник королівської шпалерної мануфактури, й уже 11 вересня в його саду в передмісті Сен-Антуан було випробувано новий монгольф'єр — вкриту галуновим лаком кулю з тафти, діаметром 12,5 метрів, прикрашену шпалерами із золотавими зображеннями, сонця і знаків зодіаку.
Публічна презентація нового монгольф'єра відбулась 19 вересня 1783 року у Версалі за присутності короля, його дружини, численних придворних і спеціально запрошених гостей. Людовик XVI пропонував відправити у небо двох засуджених на смерть, але Пілатру де Розьє і фаворитці королеви Йоланді, герцогині де Поліньяк, вдалось переконати його, що така честь має належати людям вищого суспільства. То ж у гондолу помістили вівцю, півня і качку, які в гондолі кулі піднялись на півтори тисячі футів й через 8 хвилин приземлились неушкодженими за 3 кілометри від місця старту.
Для наступного польоту виготовили ще одну кулю, названу «Ревельон», більшу за усі попередні — діаметром близько 15 метрів і висотою 23 метри, яку оздобили королівськими лілеями, зображеннями Людовика XVI у вигляді сонця і оздобили гірляндами. 15 жовтня її, прив'язану, випробував Жак-Етьєн, який піднявся на 80 метрів — наскільки дозволяв ланцюг, трохи згодом того ж дня — Пілатр де Розьє. Монгольф'єр обладнали жаровнею, яку доволі довго довелось удосконалювати. Після численних випробувань перший політ людини на повітряній кулі відбувся 21 листопада, коли з території замку Мует, неподалік Булонського лісу, у небо піднялись Пілатр де Розьє та Франсуа д'Арланд і успішно, хоча й не без пригод, приземлились через 20 хвилин.
Зусилля Жака-Етьєна Монгольф'є виявився недаремним — уже 1 грудня перший пілотований політ був виконаний на шарльєрі його творцями Жаком Шарлем і Ніколя-Луї Робером.
На відзнаку заслуг братів Монгольф'є їх 73-літній батько П'єр у грудні 1783 року був зведений до спадкового дворянства, а його паперові фабрики отримали статус королівської мануфактури. Етьєн удостоївся лицарства ордену Св. Михайла, у 1796 році став членом Академії наук. Пізніше всіх за «видатні заслуги» перед нацією був відзначений Жозеф — лише у 1807 році він також став академіком і кавалером Ордену почесного легіону.
Компанія Могольф'є, заснована ще 1557 року, діє і нині, як відомий виробник високоякісного художнього паперу, під назвою Canson вона входить до складу італійської корпорації FILA Group.
Коментарі
Дивіться також
• Політ першого дирижабля, 1900
• Перший у світі політ на літаку, 1903
• Підйом у стратосферу, 1931
• Перший політ на кулі через Атлантику, 1978